Учора, після тижневої відсутності «під куполом», народні депутати заходили в будівлю, яка має значно менше повноважень, аніж було до 1 жовтня. Втім у більшості парламентаріїв настрій був піднесений, а особливо — у висуванців Партії регіонів. Воно й зрозуміло: після рішення Конституційного Суду їхній лідер–Президент здобув чимало важливих преференцій, а відтак посилився і вплив «синьої» партії.
Метеослужбу не чіпатимуть
Верховна Рада почала підлаштовувати законодавство під нові конституційні умови. У парламенті вже створюють спеціальну конституційну комісію, яка б вишукувала в законодавстві суперечності й пропонували зміни (голосувати за створення комісії під приводом Адама Мартинюка планували на вечірньому засіданні).
«Регіонал» Михайло Чечетов розповів «УМ», що комісія в першу чергу переглядатиме вагомі акти. «Не так важливо, як працюватиме метеослужба і кому вона підпорядковуватиметься. Це я образно, — каже Чечетов. — Головне — не втратити ефективність управління державою. Для цього треба ухвалити закони, які насамперед регламентують діяльність органів влади: Кабінету Міністрів, парламенту і так далі».
До речі, вчора уряд уже вніс на розгляд Верховної Ради оперативно підготовлений проект закону про Кабінет Міністрів. Депутати записали проект до порядку денного; із ухваленням теж обіцяли не баритися.
Фракція БЮТ відмовилася брати участь у роботі спецкомісії. «У цивілізованій державі не можна так поводитися з Конституцією, — пояснив позицію фракції Михайло Косів. — Є відповідна процедура внесення змін до Конституції. Це прерогатива Верховної Ради. А Конституційний Суд узяв і подарував державі інший Основний закон». Косів каже, що після рішення КС навіть найкращі футурологи не спрогнозують, як розвиватимуться події в Україні.
Час пішов! Та не туди
Опозиція прийшла на вчорашнє засідання з низкою вимог. Уранці «регіонали» влаштували «превентивне» блокування трибуни, щоб не допустити до протесту опозиціонерів, але пообіді БЮТівці таки заблокували президію.
Блок Тимошенко вважає, що і Президент, і парламент мають піти на дострокові вибори, бо їхня легітимність — сумнівна. Низка опозиційних партій запропонували конкретну дату для можливих виборів — 27 березня 2011 року. «У Конституції, яка вступила в дію, чітко записано, що чергові вибори Верховної Ради відбуваються в останню неділю березня на четвертому році повноважень парламенту, — пояснив у коментарі «УМ» БЮТівець Косів. — Це нині конституційна норма. Тому вибори мають відбутися 27 березня».
У фракціях більшості розуміли слабкість своєї позиції. Тому вирішили поправити собі термін повноважень вручну — шляхом внесення змін до Основного закону (яка ж нещасна українська Конституція!). Голова Верховної Ради Володимир Литвин заявив, що процедуру внесення змін до Основного закону можна розпочати ще цього тижня. «Ми з вами маємо ухвалити проект закону про внесення змін до Конституції щодо того, що вибори до Верховної Ради повинні відбутися у жовтні 2012 року, а вибори Президента — в березні 2015 року — і зняти будь–які спекуляції на цю тему», — закликав депутатів спікер.
Чи знайдеться в парламенті 300 голосів, щоб ухвалити проект конституційних змін у остаточній редакції? БЮТівець Косів припускає, що так: «Триста голосів завжди може знайтися, коли йдеться про продовження терміну повноважень. Бо ви ж знаєте, інстинкт крісла — сильна річ. Хоча я вважаю, що вдаватися до таких трюків — аморально».
Мова про збудження
Учора під стінами Верховної Ради активісти «Нашої України» з помаранчевими прапорами вимагали не ухвалювати закон про мови, написаний «регіоналами». «Мовне» питання порушували і в самому парламенті. Зокрема, В’ячеслав Кириленко («НУНС») висловив підозру, що «додаткові повноваження призведуть до подальшого наступу Президента і коаліції на українську мову, національну пам’ять, економічні свободи громадян».
Натомість Володимир Литвин зазначив, що питання про статус мови зараз не на часі. «Коли буде результат експертизи проектів (їх є сім. — Авт.) і наша політична воля, тоді будемо відповідально ставитися до цього питання. Зараз ця проблема не на часі, і давайте не будемо збуджувати суспільство, збуджене місцевими виборами», — закликав Литвин.