БіГ на місці

Від результатів загальних виборів, які відбулися минулої неділі в Боснії і Герцеговині, стомлена ворожнечею в цій країні Європа очікує початку реформ. Проте, швидше за все, марно — майже штучно «зліплена» на підставі Дейтонських домовленостей, БіГ надалі залишається нестійким утворенням із Республіки Сербської, православне населення якої тяжіє до приєднання до Сербії, та мусульмансько–хорватської федерації, всередині якої відносини між боснійцями (слов’янами, що перейшли на іслам після кількасотрічного перебування під владою турків) та католиками–хорватами також далеко не ідеальні.

3,1 мільйона мешканців Боснії і Герцеговини одночасно обирали центральні й місцеві органи влади. Державні інституції — це триособова президія, до складу якої входять представники від сербів, хорватів та мусульман, що впродовж року почергово виконують обов’язки президента країни, та парламент у складі 42 депутатів (28 депутатів від мусульман та католиків і 14 — від православних сербів). Місцеві — два парламенти федерації: мусульмансько–хорватський (98 депутатів) та сербський (83 депутати).Також обиралися склади кантонів (районів), адміністративних одиниць і місцевих рад.

Незважаючи на те, що після закінчення громадянської війни 1992—1995 років минуло півтора десятиріччя, в усіх трьох етнічно–релігійних спільнотах під час виборчої кампанії домінувала націоналістична риторика, яка виявилася успішною на попередніх виборах 2006 року. Визначальною стала ворожнеча між очільником уряду Республіки Сербської Мілорадом Додіком, який на цих виборах претендував на посаду президента РС і мріє приєднати її до Сербії, та головою президії БіГ, мусульманином Харісом Салайджичем — він досі виконував роль колегіального глави держави й боровся за переобрання на цю посаду. Салайджич є переконаним прибічником збереження єдиної держави з перетворенням її в майбутньому на унітарну. А поки ці двоє сперечаються, хорвати потихеньку наближаються до створення окремої адміністративної одиниці.

За попередніми даними, які оприлюднив учора центр­виборчком БіГ після підрахунку майже 90 відсотків голосів, новим членом триособової президії від боснійців обрано Бакіра Ізетбеговича — син лідера боснійських мусульман часів громадянської війни Алії Ізетбеговича заручився підтримкою 35 відсотків виборців. Харіса Салайджича підтримали лише 25 відсотків. Радикальний Мілорад Додік у боротьбі за право представляти сербів поступився Небойшу Радмановічу, який набрав 50 відсотків голосів. А представником від хорватів 59 відсотків виборців переобрали Желька Комшича.

Загалом боснійці обирали п’ятьох президентів, 13 прем’єр–міністрів та 700 депутатів парламентів різних рівнів.