Молодий і ранній (тоді 31–річний) міський голова Андрій Харитонов і вся його депутатська «рать» накинули оком на мальовничу територію Алупкинського дитячого протитуберкульозного санаторію імені Боброва одразу після обрання, себто восени 2006 року. Новоспечені слуги народу зметикували, що 11,26 гектара, якими володіє унікальний заклад, для нього забагато. Тож одним махом, скасувавши державний акт на землю 14–річної давнини, половину території вилучили, щоб у такий нехитрий спосіб розподілити майже серед 70 потенційних забудовників звідусіль.
Причому «під роздачу» місцевих «регіоналів», «вітренківців» та адептів близьких до них по духу партій потрапив не якийсь там неліквід, а цілющий оливковий гай — справжня родзинка тутешньої кліматотерапії. Одначе відвертий цинізм і жадібність влади не пройшли повз увагу кримської прокуратури, яка внесла протест на це рішення міськради. Та депутати вперто стояли на своєму. Справа дійшла до вищих судових інстанцій держави, які, зрештою, пристали на позицію прокуратури.
Піймавши облизня, мер і його підручні в особі головного архітектора міста та землевпорядника міськради, схоже, під завісу своєї каденції надумали задовольнитися бодай малим — шістьма ділянками (по сотці кожна) під гаражі за рахунок території все того ж дитячого протитуберкульозного санаторію. Проте і цього разу посадовців спіткала невдача — за фактом їхнього земельного розпорядження сімферопольський міжрайонний природоохоронний прокурор порушив кримінальну справу. Усіх трьох ділків наразі затримано.