«Ле Бурже» пiд Гостомелем

Учора із самого ранку на летовищі «Київ–Антонов», що в Гостомелі, екіпажі посилено готувалися до показових виступів перед віп–персонами. Напередодні пілоти провели залікові польоти й отримали наказ показати публiцi всі можливості порівняно нових, а також добре вiдомих, але модернiзованих розробок вітчизняних конструкторів. Першою злiтала добре знайома «Мрiя». Шум вiд багатотонної машини заглушив iмпровiзованi брифiнги перших осiб, а повiтряну хвилю було вiдчутно на досить великiй вiдстанi. Наступ­ний вилiт став найефектнiшим: четвiрка росiйських винищувачiв Су–30 демонструвала фiгури вищого пiлотажу на гранично малих висотах. За штурвалами — росiйськi льотчики пiлотажної групи «Русь». «Українських соколiв», як вiдомо, розформували пiсля Скнилiвської трагедiї. Мiнiстр оборони Єжель, утiм пообiцяв вiдновити «соколiв» уже через чотири–п’ять рокiв.

«У нас є iнструктори, якi можуть навчити, а тi льотчики, що працювали в групi... Ви ж розумiєте, iснують жорсткi обмеження: пiлот має бути вiком 35—37 рокiв», — пояснив мiнiстр.

Далi в гостомельське небо пiднялися Ан–148, який серiйно виготовляють iз весни нинiшнього року, i зараз використовують на регулярних маршрутах, а також новинка — Ан–158, що нинi проходить випробовування та сертифiкацiю.

Демонстраційні польоти організатори пообіцяли зробити щоденними — вони триватимуть до закриття авіасалону 4 жовтня. Початок — рівно о 12–й годині. Щоправда, побачити розробки авіаконструкторів у небі поціновувачі авіації зможуть тільки вiд суботи — перші два дні виставка працює винятково для фахівців та журналістів.

Кількість гостей, яких чекають на цьогорічному «Авіасвіті», доволі солідна, особливо враховуючи кризовий для вітчизняної економіки рік та загальний стан вітчизняного літакобудування взагалі. До Києва приїхало близько 300 учасників із 32 країн. Більшість, як сподіваються організатори, прийде до шале не з порожніми руками — і все–таки укладе контракти чи хоча б принципово домовиться про купівлю вітчизняної техніки.

Основний ринок збуту, як повідомили організатори на прес–конференції, що напередодні відбулася в Авіаційному університеті, — це східні й південні держави. Дивно, але першi особи країни — Президент Вiктор Янукович i Прем’єр Микола Язаров — на виставку не з’явилися, хоча їх i чекали. Владу представляв спiкер Володимир Литвин. Так, Іран налагодив власне виробництво Ан–140: випущено вже дванадцять літаків, з яких десять здійснюють регулярні рейси. Іранці не відмовилися від літака навіть після двох катастроф «стосорокового»: трагедії 2002 року, коли борт 14003 iз провідними спеціалістами АНТК, приземляючись поблизу міста Ісфахан, врізався в гору. Тоді загинули всі. А в лютому минулого року спільно виготовлений Ан розбився під час навчального польоту, зачепивши крилом землю. Втім до конструкції самої машини претензій було небагато.

За принципом спільного підприємства держконцерн Антонов» плануватиме співпрацю з Казахстаном, а іранці зацікавилися ще й Ан–158. Три літаки Ан–32 українці приготували за контрактом з Іраком. Причому перший iз них уже готовий і нині проходить випробування, а два інших заводчани обіцяють викотити з ангарів до кінця року. Цим же літаком зацікавилася й Індія.

Тож напрацювань вітчизняним літакобудівникам не позичати. Проблема в іншому. «Верстатів немає, технологій немає, грошей немає», — з присутньою йому відвертістю заявив співвласник запорізького підприємства «Мотор–Січ» В’ячеслав Богуслаєв.

Мiнiстр промислової полiтики Дмитро Колеснiков розповiв журналiстам про урядовi плани створення СП iз росiянами. Утiм урядовi iдеї на «ура» сприймають далеко не всi. Той самий Богуслаєв не приховував свого скептицизму: «Дехто в нас думає, що Росія просто так дасть гроші на українське літакобудування. Це глибока помилка. Росія може профінансувати нас за умови «неперетину кордонів». Тобто, коли ми за російські ж кошти купимо в неї ж матеріали».