Чи може Хам перехамити Хама? Виявляється, може, що я й побачив 3 вересня в телепрограмi «Шустер Live». Регiонал Литовченко з iнтелектом Полiграфа Полiграфовича своїми безглуздими запитаннями i неповагою до Юлiї Володимирiвни вибив її з риторичної колiї, через що вона слiзно розгнiвалася i завчасно покинула телестудiю, щоб не потрапити на не менш «одкровеннi» нападки опонентки з «Озимого поколiння» — панi Богословської.
Бридко було вiд цього хамського видовища, але якогось спiвчуття до опонентiв у мене не було, бо iнакше вони i не вмiють.
Пам’ятаю, як Тимошенко з пiдконтрольною й агресивною депутатською зграєю не пустила Президента до зали Верховної Ради в 2008 роцi. Щось подiбне вiдбулося 5 сiчня 1918 р. у Петербурзi, коли хамовитий Якiв Свердлов зухвало зiштовхнув iз трибуни старiшого депутата С. Шевцова i за пiдтримки таких же хамiв, як i матрос Желєзняк, розiгнав Установчi Збори.
А скiльки хамства треба мати, щоб не ходити на засiдання РНБО, з єхидним задоволенням хихотiти на зневажливi вислови росiйського можновладця на адресу нашого Президента, заохочувати швондерство членiв свого блоку, очолювати нелегiтимну коалiцiю, спираючись на «пiдтримку» «симоненкiвцiв»?
Та «Бог не теля — все бачить звiдтiля».
Микола МИХНИК
Чернiгiв