Офіційно нова організація, установчі збори якої відбулися у Вінниці, іменуватиметься «Українське товариство приятелів лужицько–сербської культури». Чому саме в головному місті Поділля, а не, скажімо, в Києві? Відповідь проста: товариство виникло з ініціативи вінничанина — поета, дослідника та перекладача із західнослов’янських мов Григора Мовчанюка. Останніми роками його увага була прикута до літератури найзахіднішого слов’янського народу — лужицьких сербів (їх налічується лише близько 60 тисяч осіб, які компактно мешкають у Німеччині поблизу кордонів із Чехією та Польщею). Мовчанюк не тільки активно перекладав поетів–лужичан (видаючи, до речі, їхні книжки власним коштом), а й пропагував їхню творчість в Україні, поступово зацікавлюючи колег. Тож до нового товариства ввійшли дванадцять співзасновників.
Щойно інформація вийшла за межі регіону, як організація почала розширюватися. До неї, зокрема, зголосилися ввійти відомий славіст зі Львова професор Володимир Моторний та київський науковець і перекладач Володимир Мовчанюк, який відтворює по–українському тих лужицьких письменників, що пишуть німецькою мовою.
Участь Григора Мовчанюка та його однодумців у цьогорічному міжнародному святі серболужицької поезії, що відбулося в місті Будишин (адміністративний центр культурної автономії лужичан), переконала їх у необхідності створити товариство не лише задля задоволення екзотичної цікавості, а в першу чергу заради допомоги братньому народу, який зазнає потужного асимілятивного тиску з боку німецької культури.