Днями Львівський виконком щиро здивував городян вікопомним рішенням — заборонив продавати алкоголь після 22–ї вечора. Тож тепер у туристичній столиці продаж алкоголю (і пива також) заборонено з 10–ї вечора до 10–ї ранку, причому як у стаціонарних крамницях, так і в кіосках. Заливати горе вечірньої пори мешканцям Львова доведеться лише в ресторанах. Початкова версія «наїзду» на конституційне право громадян придбати «пляшечку пива до футболу» передбачала обмеження з 23–ї до 7–ї ранку. Але потім міська влада вирішила андроповським шляхом закрутити гайку на повну.

Орегано, м’яту, шавлію, розмарин, майоран та інші середземноморські пряні трави вирощує 60–річний тернополянин Сергій Юдін на даху котельні на території колишнього комбінату громадського харчування, а нині — товариства «Сучасник». Товариш пана Сергія, Євген Ворко, попросив його очолити реконструкцію «Сучасника». А на знак подяки за успішну роботу погодився, щоб він організував для себе теплицю на даху котельні.

Совдепівський «рай» залишив Україні багату спадщину — міжгосподарські і навіть міжрайонні склади зберігання різноманітних фунгіцидів, пестицидів й іншої хімії донині є об’єктом посиленої уваги екологів. У регіоні одна з таких найпроблемніших «оаз» — колишня хімічна база ВАТ «Василівський Агрос», що неподалік села Мала Білозерка, нагадує управління у справах преси та інформації Запорізької облдержадміністрації. Тут донині зберігається кількасот тонн давно непридатних для застосування отрутохімікатів. Та й «зберігається» — гучно сказано, позаяк складські приміщення зазвичай без вікон, дверей, іноді — й дахів, і тут «витанцьовують» вітри, розносячи повітрям шкідливу бридоту, струменять до водойм і колодязів післягрозові потоки, «збагатившись» небезпечними інгредієнтами.

Майже дванадцять годин провів у криниці на 15–метровій глибині житель села Рацюківщина Драбівського району Черкаської області 53–річний Микола Шандиба. О 9–й годині ранку чоловік почав чистити колодязь у своєї родички Ольги Петренко, що мешкає в Золотоноші. Приблизно через дві години під його ногами раптом просів ґрунт, і він крикнув родичам, що не може витягнути з піску ногу. Господарі годину самотужки рятували копача з криниці. Та чоловіка підступний пісок тільки ще більше засмоктував — аж до самого пояса. Тож люди викликали золотоніських рятувальників.