Ковзанку «Крижинка» та тенісні корти, розташовані на території Національного спортивного комплексу «Олімпійський», знесуть. Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту наголошує на необхідності будівництва на їхньому місці «зони гостинності», яка являтиме собою... порожню заасфальтовану ділянку площею 35 тисяч квадратних метрів.
Вихованці спортивних шкіл, їхнi тренери та батьки занепокоєні: заради двох тижнів футбольних змагань знищать найкращі в Україні тенісні корти та ковзанку, де готуються до Олімпіади спортсмени. Міністерство розводить руками: така вимога УЄФА, і пропонує тенісистам альтернативне місце для тренувань — корти «Льодового стадіону» в Голосієвi. Хокеїстам і фігуристам чиновники обіцяють звести нову ковзанку європейського рівня на вулиці Міста Шалетт у Дніпровському районі. Однак тренерів iз тенісу запропоновані корти зі штучним покриттям не задовольняють. А проти будівництва нової ковзанки виступають мешканці Дніпровського району — нову «Крижинку» хочуть будувати на місці шкільного стадіону, причому навіть без акта на землю. Розібратися в ситуації намагався кореспондент «УМ».
«Така вимога УЄФА»
— Рішення стосовно льодового стадіону «Крижинка» дуже просте. Він... буде... з–н–е–с–е–н–и–й! — на прес–конференції заступник міністра України у справах сім’ї, молоді та спорту Сергій Глущенко говорить виважено, смакуючи кожне своє слово, наче давньогрецький філософ. — Але лише після того, як буде зведено сучасний, європейського рівня, льодовий комплекс на вулиці Міста Шалетт. Там–то і будуть займатися дитячо–юнацькі спортивні школи. Б–е–з–к–о–ш–т–о–в–н–о. Фігуристи і хокеїсти. У нічний час, як це, до речі, прийнято в цивілізованому світі, цю арену можна буде здавати бізнесовим структурам... Стан сьогоднішнього стадіону на Шалетт, на захист якого стали зацікавлені особи і де планується відкриття комплексу, можете побачити на слайді. Мені було б соромно, щоб мої діти там займалися.
У залі перешіптуються. Одна жінка піднімається і намагається поставити запитання: «А якщо...», Глущенко відразу садить її на місце: «Якщо дозволите, шановні: інформація передбачає все–таки повідомлення, а потім питання. Тому, будь ласка...».
— Новий комплекс на Шалетт побудують за два т–и–ж–н–і. Задоволені? Зрозуміло? — вдивляється в обличчя присутніх Глущенко. — Пункт два: тенісні корти. Щойно на проспекті Глушкова, на території «Льодового стадіону», здано в експлуатацію вісім закритих і вісім відкритих кортів. Усі бажаючі — будь ласка, це таке ж державне підприємство, займайтеся там. А на місці знесених на «Олімпійському» ми побудуємо «зону гостинності». Така вимога УЄФА. Загальна площа — 35 тисяч квадратних метрів. Це — заасфальтована ділянка. Ми ж хочемо «2012»? Хочемо. А після завершення чемпіонату почнеться будівництво на цих земельних ділянках критих льодово–тренувальної ковзанки, залу для ігрових видів спорту та тенісних кортів. Відповідні пропозиції та програми вже готуються міністерством.
«Обіцяти — не значить одружуватися»
Однак заспокоїти громадськість, працівників спорту і їхнiх вихованців пан заступник міністра так і не зміг. І причин тому багато. Наприклад, головний бухгалтер ЛТК «Крижинка» Людмила Харламова не полишає своєї впевненості, що Євро–2012 для нинішньої влади — всього–на–всього інструмент для «відкатів». Жінка взагалі сумнівається, що є та вимога УЄФА про «зону гостинності».
— Ви розумієте, планують знести єдину базу олімпійської підготовки фігуристів і єдину державну ковзанку в Києві просто заради своїх особистих інтересів, — каже пані Людмила. — Про знесення «Крижинки» розмови точилися давно, ще задовго до підготовки до чемпіонату з футболу. Тому Євро–2012 — тільки привід. Влада ось яку «добру справу» зробила — Кабмін своїм серпневим рішенням, поки більшість тренерів були у відпустках, вирішив об’єднати всі бази олімпійської підготовки. Згідно з цим документом, другого листопада починає діяти нове державне підприємство, яке зможе законно знищити і «Крижинку», і корти. Таке «об’єднання» в народі називають просто — рейдерство.
А щодо нової «Крижинки» у Дніпровському районі Людмила Харламова говорить, що міністерство стосовно цього питання просто лукавить. Насправді ніяке будівництво вестися не може, адже територія, на якій планують звести «Крижинку–2», входить у земельні фонди Києва. Акта на землю будівельники не мають. «Обіцяти — не значить одружуватися». Місто не дає дозволу на цю землю, — говорить пані Людмила. — Та і заяви заступника міністра про те, що нормальну ковзанку можна побудувати за два тижні — теж блеф. Надувний комплекс, без роздягалок і душових, — так, а такого рівня, як «Крижинка», — ні. Ми реконструкцію «Крижинки» державним коштом робили 5 років, що вже говорити про будівництво нової».
Пані Людмила зазначає, що офіційні заяви чиновників з Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту відрізняються від тих слів, які вона чує, коли відвідує цю структуру: «Нам повідомляють, що у вересні знесуть тенісні корти, а до Нового року — і «Крижинку», і взамін не обіцяють нічого, — говорить Людмила Харламова. — У міністерстві розповідають про «альтернативи» — ковзанки у «Дрім Тауні», «Більшовику». Але ж там неможливо тренуватися, це зовсім не той рівень. Складається враження, що владі потрібен усього один вид спорту — це футбол. Та і той лише на два тижні.
«Покращення життя вже сьогодні»: вшістнадцятеро дорожче
Мама одного з юних тенісистів, що тренується на кортах поблизу «Олімпійського», пані Світлана, теж занепокоєна ситуацією з будівництвом «зони гостинності». За її словами, корти, які пропонує пан Глущенко на проспекті Академіка Глушкова, 9 взамін на тих, що зноситимуться, побудовані не державним коштом, а належать приватній структурі. І їх насправді не вісім критих і вісім відкритих, а по шість кожного типу відповідно.
— Сергій Глущенко сказав, що ті корти «ось–ось із пилу–жару» — це неправда, їх побудували два роки тому, ми з сином були на відкритті, — говорить жінка. — Це не державна власність, і займатися там дорого. Та ще й врахуйте відстань — нам доведеться півтори години добиратися до Голосієва. Та син у переповненому транспорті втомиться ще до початку тренувань!
Пані Світлана за заняття сина на кортах поблизу «Олімпійського» щомісяця платить 700 гривень. «УМ» вирішила підрахувати, скільки тепер доведеться жінці віддавати за тренування сина в Голосієвi. Як виявилося, ця тенісна база справді побудована не державним коштом. І тренуються тут усі платно. Розцінки годинного заняття такі: 250 гривень (в період з 8:00 до 12:00), 230 гривень (з 12:00 до 16:00), 280 гривень (після 16:00). Неважко порахувати: якщо син пані Світлани займається після школи по дві години п’ять разів на тиждень, вийде 11 200 гривень на місяць, що в 16 разів більше тієї суми, яку жінка платить тепер.
Про «голосіївські корти» негативної думки і тренер гуртка з тенісу школи № 130 міста Києва Ганна Савєльєва. До того, що це доволі дороге задоволення, тренер додає, що ще й небезпечне: по–перше, там уже тренуються діти, що живуть поруч, і як втиснутися в той щільний графік занять, вона не знає. Покриття ж кортів заслуговує окремої розмови. Це штучна трава, під нею — пісок. А приміщення нормально не провітрюється, тому маємо ще і шкоду для здоров’я. Та й навряд чи діти матимуть бажання добиратися з Печерського в Голосіївський район... Тренеру прикро, що дітей лишають можливості займатися спортом. Розумієте, знищити державне — просто. От, наприклад, диско–клуб «Імперіал», що розташований на території «Олімпійського», не чіпатимуть. І причини очевидні: владі просто невигідно платити компенсації приватним підприємцям. А що буде на тій звільненій території, не знає ніхто.
«Треба поступатися»
Однак заступник міністра Сергій Глущенко у таких пертурбаціях і їхніх наслідках все одно бачить лише позитив. «Хочеш займатися — доводиться чимось поступатися, — смакує власні слова пан Глущенко. — Я після роботи возив дитину на заняття. Я теніс маю на увазі... Це займало чотири години. Розставте пріоритети! Якщо ви вірите у спортивне майбутнє дитини — є спеціальні школи, де діти живуть і вчаться. Наша задача — забезпечити «зону гостинності» біля НСК «Олімпійський». Це наш обов’язок. Якщо когось цікавить ґрунтове покриття — звертайтеся до мене, я маю адреси, поділюся. Але я не відповідаю за суму, яку платили батьки і платитимуть, я відповідаю за державність, за державну програму... Ми побудуємо після Євро–2012 ще кращий комплекс, там же, де зараз «Крижинка». Проекту ще немає, але має бути. Щоправда, це не тільки від мене залежить...»
Треба просто взяти і визначитися: ми за інтеграцію в Європу чи ні.
