Психологічні перформанси рекламного чарівника: рецензія на «Рекламу Аведона»
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
«Як там наша «Марія»?» — з таким запитанням художній керівник Фестивалю жіночих монодрам Лариса Кадирова навідувалася до Мінкультури щотижня. І хто знає, чи відбувся б сьогодні цей фестиваль, якби не наполегливість пані Лариси. За роки своєї «прописки» в українському культурному просторі «Марія» перетворилася на солідну мистецьку інституцію, але це не убезпечило її від щорічних організаційно–фінансових нюансів.
Міжнародний театральний фестиваль жіночих монодрам «Марія» з’явився у 2004 році, коли Україна святкувала 150–річний ювілей від дня народження Марії Заньковецької. Усі наступні фестивалі також супроводжували знаменні дати української або світової культури: відзначали 80–річчя Маркеса, 200–річчя Гоголя. Цього року, звісно, персоною №1 для фестивалю «Марія», який проходить із 23 до 28 вересня, став Антон Павлович Чехов та його 150–річний ювілей. Фігуру Чехова (автор — Сергій Якутович) на час фестивалю виставили у фойє Театру iменi Франка. «Ось це пенсне тут не просто так — воно привезене з Парижа, — прокоментувала роботу Якутовича Лариса Кадирова. — А зняв його драматург для того, щоб краще нас усіх бачити».
Свої вистави на фестиваль «Марія» привезли Театр одного актора з Волгограда («Душечка» за Чеховим), мінський театр «Зніч» («Вигнання з раю» Раппа), Московський театр Олени Камбурової (спектакль «Ніхто» за повістю Ніни Берберової «Акомпаніаторша» у виконанні співачки і актриси Ірини Євдокимової), Театр із Вроцлава («Актор» Ленчика, виконавиця — Оксана Томас)... В афішу фестивалю також доречно вписали програму солістки Метрополітен–опера (США) Оксани Кровицької «Музична зустріч М. Заньковецької та А. Чехова» та концерт духовної музики артистів Будапештської консерваторії Олександра Щура та Жужанни Макаус.
Відкривала фестиваль уже традиційно сама Лариса Кадирова — її цьогорічною прем’єрою стала вистава Тадеуша Ружевича «Стара жінка висиджує». Режисер спектаклю, заслужений діяч мистецтв Польщі Збігнєв Хшановський розповів після прем’єри, що давно «приміряв» цю роль на пані Ларису. За п’єсою Ружевича він написав монодраму, яка «підкреслює самотність героїні у світі — космічному смітнику і пустці».
Традиційно фестиваль багатий на події, що збирають глядачів та фахівців також і поза основною сценою: виставки «М. Заньковецька та А. Чехов», «А. Чехов і франківці», «Українські сценографи і А. Чехов», «круглий стіл» «Діалог культур», міжнародна конференція «Магія Чехова», тематичні екскурсії тощо.
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Монету у формі писанки випустив Королівський канадський монетний двір. Авторами дизайну стали канадець українського походження Дейв Мельничук – член Українського музею Канади у Торонто, та Стівен Розаті. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>