Учора в Москві розпочалася дводенна міжнародна конференція «Арктика: територія діалогу», яку організували Російське Географічне товариство та агенція РІА «Новості». Ця подія виходить далеко за межі рядової, про що свідчить хоча б участь у конференції прем’єр–міністра Росії Володимира Путіна. Головними темами конференції є економічне використання акваторії Північного Льодовитого океану та можливий розподіл її природніх багатств. Окрім п’яти прибережних країн — США, Канади, Данії, Норвегії та Росії — на доступ до багатств Арктики претендують ще більше 20 країн, зокрема і Китай.
«Холодна війна» за Арктику розпочалася 2008 року і була спровокована Росією. За міжнародним морським правом, Росія має право розробляти всі родовища в районі за 200 морських миль від свого узбережжя. Натомість Москва спорядила до Арктики «наукову» експедицію з метою довести, що їй належать значно більші льодові простори, під якими знаходяться природні багатства фантастичної вартості. Експедиція мала довести, що значні неросійські території Арктики таки є російськими, оскільки є продовженням її континентального шельфу. Щоб довети свої права, члени експедиції встановили на Північному полюсi російський прапор. Інші приарктичні країни не забарилися з реакцією. Данія спорядила до Арктики свою експедицію з такою самою метою: довести що ці території є продовженням данського континентального шельфу, а Канада провела в регіоні масштабні військові навчання.
Москва зрозуміла, що нахрапом чужі території не захопити — звідси і скликання конференції. Інші зацікавлені країни також не проти поділити все «по–доброму». Раніше Арктика з її екстремальними кліматичними умовами не викликала інтересу з точки зору розвитку промислової діяльності, але кожна з приарктичних країн пильнувала цей регіон. Ще «дідусь Сталін» вважав цей регіон потенційною ареною війни зі США, тому нарощував там військову міць. Та й сучасна Росія тримає в цьому регіоні більшість своїх атомних підводних човнів та військових кораблів. Із розвитком техніки та технологій стало цілком реальним завдання індустріального освоєння Арктики, що викликало гарячі суперечки за території володіння.
Московська конференція не вирішить питання остаточного розподілу Арктики, але покладе початок цивілізованим розмовам про розмежування сфер впливу та діяльності.