Мантри для безголових

Ідеологічний рупор чинної влади — міністр освіти та науки Дмитро Табачник — розродився чималеньким опусом під назвою «Духовна капітуляція націоналістів» у тижневику «2000». У ній чиновник оптимістично забиває цвяшки в кришку домовини українського націоналізму. «Націоналісти відчутно втратили підтримку виборців, — пише скандальний міністр. — Практично всі партії націоналістичного спектру нині маргінальні, тобто не можуть у загальнонаціональному масштабі розраховувати на подолання 3–відсоткового бар’єру... Сукупний же електоральний потенціал усіх націоналістичних партій разом узятих ледве дотягує до 10%. При цьому слід враховувати, що націоналісти, в яких «гетьманів» більше, ніж членів партій, органічно не здатні об’єднатися. Зате вони iз задоволенням чіпляються до будь–якої «соціально близької» політичної сили, здатної на власному горбi привезти їх у парламент. При цьому вони вимагають права визначати ідеологію партії–благочинця, засмічуючи інформ­простір навколо неї своїми голодоморно–геноцидними, ксенофобськими вишуканостями...»

«Радикальні націоналісти настільки скомпрометували себе під час ющенківської п’ятирічки, що їх повернення у владу в доступній для огляду перспективі, в умовах збереження територіальної і політичної єдності української держави, неможливе», — втішається міністр освіти замість того, щоб займатися школами, в яких дітям на голову штукатурка падає. І додає, мовляв, опозиція повільно, але правильно приходить до думки, що раз уже неможливо правити «від Сяну до Дону», то «варто спробувати зберегти за собою печерний заповідник націоналізму від Карпат до Збруча». «Дехто пропонує ще й Київ прихопити, але найкмітливішi розуміють, що не по Сєньці шапка, — резюмує Табачник. — Мільйонам утікачів–прибульців iз псевдо–П’ємонту просто нічого буде їсти і ніде буде працювати в мегаполісі, якщо з нього підуть офіси донецьких, дніпропетровських, харківських, запорізьких, одеських, кримських та інших компаній. Окремо взята провінція не в змозі прогодувати і дати лад навіть Львову, куди вже їй до Києва».

Легенду про те, що Схід годує Захід, у Партії регіонів дуже полюбляють. Але чи так це? Наприклад, згідно з офіційними даними, в 2009 році Донецька область дала країні 7,257 мільярда гривень. А Львівська відрахувала в бюджет 6,1 мільярда. При цьому населення Львівщини — майже вдвічі менше. Ще одна цікава деталь — давши бюджету 7 мільярдів, Донеччина тільки на вугільну галузь отримала 10 мільярдів. То хто кого годує і хто скільки проїдає?