...Олександру Трошаніну з Луганська було 18 років, коли він отримав важку травму хребта. Відтоді хлопець прикутий до інвалідного візка. Коли усвідомив, що це — на все життя, почав гадати, як бути далі. Прикинув, чим може бути корисний суспільству, і вирішив здобути професію бухгалтера. Вивчився, знайшов роботу. Хлопцем були задоволені. Але... Через два з половиною місяці роботодавець чесно сказав, що їм доведеться розпрощатися: мовляв, затрати на такого працівника значно більші, ніж користь, яку він приносить підприємству. Потім було ще кілька невдалих спроб знайти роботу. А коли Олександр зрозумів, що це марно, почав думати, де б його голова і руки були реально корисними. Оскільки з комп’ютером він давно був на «ти», то рішення з’явилося само собою. Сьогодні Олександра називають «комп’ютерним генієм», він працює, заробляє і головне — отримує насолоду від своєї роботи. А ще допомагає іншим людям з особливими потребами знайти своє місце в житті. Зокрема, створив спеціальний сайт, який підказує неповносправним молодим людям, як знайти роботу й що для цього потрібно.

У справі виведення на чисту воду нікопольської дітовбивці таки не обійшлося без пильних сусідів. Саме вони й допомогли виявити моторошні злочини, які відбувалися за дверима однієї з квартир.