Правоцентристська коаліція «Союз за Швецію», здобувши перемогу на позавчорашніх парламентських виборах, залишається при владі на другий термін. Коаліція, яка об’єднує чотири політичні сили — Помірковану коаліційну партію, Партію центру, Народну ліберальну партію та християнських демократів, заручилася підтримкою 49,1 відсотка виборців. Лівоцентристська опозиція у складі соціал–демократів, «зелених» та Партії лівих здобула 45,1 відсотка голосів, повідомляє шведське громадське телебачення SVT. Попри перемогу, правоцентристи на чолі з чинним прем’єр–міністром Швеції Фредріком Рейнфелдтом не зможуть самостійно сформувати в Риксдазі (так називається шведський парламент) більшість. Із 349 депутатських місць «Союз за Швецію» може розраховувати на 173 мандати, тоді як для формування уряду потрібно щонайменше 175.
Ситуацію ускладнює те, що до парламенту вперше за 100 років увійшли націоналісти з партії «Шведські демократи», які виступають проти прибуття до країни нових емігрантів. Це політичне угруповання, особливо популярне на півдні країни, незважаючи на бойкот iз боку шведських ЗМІ, набрало на виборах 4,6 відсотка голосів (20 мандатів). Це реакція шведів на те, що на цей час емігранти становлять 14 відсотків iз 9,4 мільйона населення країни. З націоналістами не хоче співпрацювати жодна парламентська політична сила, включно з коаліцією–переможцем. Тому правоцентристам залишається одне: йти на угоду з «зеленими», які наразі належать до опозиції. Їхньої підтримки буде цілком достатньо, оскільки Партія зелених набрала дев’ять відсотків голосів виборців. Але, як прогнозують експерти, строкатій коаліції з п’яти партій, з огляду на неминучі внутрішні розбіжності, буде значно складніше управляти країною.
Ще однією сенсацією недільних виборів стало те, що їх удруге поспіль програла Соціал–демократична партія, яка впродовж 68 iз 75 останніх років правила країною й уславилася в Європі та світі розбудовою у Швеції так званої «моделі соціальної держави», яка незмінно турбується про кожного громадянина від колиски до могили. А отже, від моделі «шведського соціалізму», яку прихильники лівих течій завжди наводять як приклад досконалої державної системи, уже відходять навіть шведи.