Погоня на той світ

21.09.2010
Погоня на той світ

Галина Шульга та її син Василь мають намір добитися правди. (Фото автора.)

У хаті Галини Шульги, мешканки села Макіївка Смілянського району, на видному місці — велика фотографія її 26–річного сина Івана Мельника. На рамці — чорна стрічка. Три тижні тому мати поховала свого сина. А тепер шукає правди, бо й досі не знає, що насправді сталося з її сином 28 серпня.

 

«Ванько тікав, боявся, що його битимуть»

«Увечері ми з Ванею пололи бур’ян на городі. Приблизно о 19.30 подзвонив мiй другий син Вася, він працює охоронцем, і попросив, щоб Ваня привіз води. Той сів на мотоцикл і поїхав», — пригадує той день Галина Василівна.

«Я з товаришем обходив поле, коли чую — мотоцикл «розривається». Бачу: Ванько їде, а «гаішники» — за ним. Він повертає в кукурудзу, і вони за ним. Коли Ванько проїхав повз нас, я вискочив на дорогу, щоб зупинити автоінспекторів. Кричу їм: «Стійте!». Один мене на три букви послав, а другий кричить: «Це охорона, давай газу!» — додає Василь. Вони з Іваном близнята.

«Вася мені дзвонить і кричить: «Мамо, за Ваньком летить міліція», — витирає сльози Галина Шульга. Її син Василь розповідає, що бачив на власні очі, як брат заїхав у колишній колгоспний садок, там же зупинився автомобіль ДАІ, двоє чоловіків вийшли з авто і побігли в зарості. Приблизно однієї хвилини їх не було. Потім вони вискочили, сіли в машину і поїхали в сторону села Матусів.

Жінка пригадує, що після цієї розмови з сином Василем вона двічі підряд набирала номер мобільного Івана. Той не брав трубки. На третій раз почула: «відсутній зв’язок». Цей неприйнятий дзвінок зафіксовано о 19.58. Тепер мати підозрює, що телефон хтось відключив, аби за його дзвінком сина не могли швидко знайти. Вона каже, що одразу побігла в той яблуневий садок, що неподалік їхньої вулиці, довго гукала сина: «Ваня! Ваня!». Мати переконана, аби син у ту мить був живий, він би обізвався.

Погоню за сільським мотоциклістом бачила й місцева мешканка Любов Качанович. «Я бачила, як по полю мчав червоний мотоцикл з коляскою, а за метрів 5–8 — синій авто ДПС з мигалкою. Потім мотоцикл заскочив у садок, а машина об’їхала з іншого боку, йому назустріч. Далі чула лайку, крики. Що було потім — не знаю, бо пішла додому. Я ж не знала, що це Ванюшка там», — каже жінка, яка побачене описала в заяві до Смілянської міськрайонної прокуратури.

Чому Іван Мельник тікав від ДАІ? Його мати каже: напевно, син боявся, що його битимуть. Два роки тому син їздив «Запорожцем» у сусіднє село зустрічати свою дівчину Ірину. А коли повертався назад, його зупинили працівники ДАІ, аби перевірити документи. Прав на водіння авто в хлопця не було, оскільки він має вроджену ваду серця. Тож «даішники», за її словами, взяли сина за барки, витягли з машини і побили. Все це на очах у свідків — Іванової дівчини та ще двох молодих людей. За те, що син керував автомобілем без прав, вона, за рішенням суду, заплатила 340 гривень штрафу.

«Не можу з цим змиритися і жити»

Того дня п’ятдесят макіївчан шукали Івана в покинутому колгоспному садку до четвертої години ранку. Пошуки зниклого хлопця родина та односельці продовжили й наступного дня, з шостої години ранку. Через три години люди знайшли Іванів мотоцикл. А тіло самого хлопця — тільки о 16 годині. Про те, що сина знайшли, Галина Василівна зрозуміла, коли побачили, як односельці розходяться по садку й ховають очі. Вона зрозуміла, що люди бояться їй говорити про щось дуже страшне. Тому сама запитала, чи живий її син. Їй відповіли, що мертвий.

«У мене земля пішла з–під ніг. Мене туди не пускали, але я мала побачити свою дитину. Виглядіти таких орлів... Ваня важив 1500 грам, коли народився, а Вася — 1600. Я не можу з цим змиритися і жити далі», — гірко плаче жінка. До сина люди її так і не підпустили. Метрів за три мати побачила, що Іван лежить, зігнувшись, чомусь без футболки, в штанях і капцях. Вона запевняє, що руки й ноги в нього були сині, а ще — великі подряпини на лобі, щоці, підборідді. І показує його речі, які віддали їй — шльопанці, цигарки, запальничку, футболку, мобільний. З останнього так і не взяли відбитки пальців. Мовляв, «воно справи не стосується». Футболку, на якій є підозрілі плями й бруд, теж на експертизу не взяли.

У міліції їй узагалі відмовили в порушенні кримінальної справи, мовляв, недостатньо доказів. За її словами, слідчий районної прокуратури поки не має висновку експертів, якого треба чекати місяць, аби вирішити — порушувати справу чи ні.

«Паталогоанатом написав про причину смерті: серцево–судинна недостатність, аортальна вада серця. Це я й без вас, люди добрі, знаю, що в нього вада серця. Я питаю: чому мотоцикл в одному місці, а там, де Ваню знайшли, було видно сліди від машини? Я переконана, що його вкинули в багажник і туди завезли», — запевняє Галина Василівна. За описом експертів, каже вона, у її сина зафіксували гематому лівого передпліччя, а коли його перевернули, то в нього носом та оком йшла кров. Мати вважає, що «працівники ДАІ його били, не знали, що він хворий на серце і так швидко помре».

«Він був найкращим!»

«Ваня дуже хороший був. Я його поважала, довіряла йому. Завжди чекала, як свою дитину», — каже мешканка Макіївки Наталя Шпичак. Це з її донькою Іриною зустрічався Іван. І на долю цієї жінки випало першою знайти мотоцикл хлопця, а потім і його тіло.

Жінка розповідає, якою щасливою була її донька з Іваном. Усе вдвох. Навіть на риболовлю. Не було жодного ранку, аби Іван не подзвонив Ірині і не сказав, що пора вставати та збиратися на заняття в медичний коледж. «Першого жовтня було б п’ять років, як ми зустрічаємося. Ваня був найкращим!» — плаче його наречена Ірина.

Мати Івана додає, що в жовтні в Києві сину мали зробити операцію на серці. Усе вже було домовлено. Гроші на неї родина дуже довго складала. Копієчку до копієчки. Держали чотири корови, тепер три. Люди ще сплять, а в Галини Шульги в півшостої ранку вже молоковоз стоїть.

Близьким людям Івана Мельника важко змиритися з горем, яке прийшло в їхню родину. Про те, що сталося в Макіївці 28 серпня, Галина Василівна Шульга написала в Міністерство внутрішніх справ України, в Генеральну прокуратуру, до редакцій газет та телеканалів.

Тим часом, як повідомив «УМ» Ігор Гетьман, слідчий Смілянського міськрайвідділу міліції, «за скаргою матері проводять перевірку. Оскільки особа не зупинилася на вимогу працівників міліції, втекла і її не наздогнали, то справу кримінальну не порушено, бо ніякого криміналу тут немає».  Смілянський міжрайонний прокурор Максим Кончин iз цього приводу додає: «У нас є заява від матері хлопця. Поки що ніяких коментарів дати не можемо, оскільки проводимо перевірку. Лише по її закінченні можна буде щось говорити».

 

УТОЧНЕННЯ

У номері «України молодої» від 16 вересня 2010 року в публікації «Два по сто за невиконані обіцянки» допущено неточність щодо пальми першості в гучних відставках «за власним бажанням» стосовно суддів Конституційного Суду. Речення — «Першим ще навесні звільнився суддя Джунь (на його місце Президент одразу призначив лояльного заступника Генпрокурора Винокурова)...» варто читати так: «Першим ще на початку літа звільнився суддя Нікітін (і далі по тексту). Щодо судді КС В’ячеслава Джуня, то він також пішов у відставку за власним бажанням, але пізніше за Юрія Нікітіна. Відтак лише впродовж трьох місяців у відставку пішло аж п’ятеро суддів КС.

  • І нема на то РАДИ

    Бурхливі політичні пристрасті розгорілися у районному центрі Карлівка, що на Полтавщині, перед обранням голови районної ради. Коаліція у складі депутатів від «Батьківщини», «Блоку Петра Порошенка» та «Свободи» висунула тоді кандидатуру Петра Світлика. >>

  • Вижити за лінією фронту

    Бійця АТО, який приїхав додому на реабілітацію після поранення в зоні бойових дій, уже з новими численними травмами голови госпіталізували до реанімації. За його життя борються лікарі у Вінницькому військово-медичному центрі. >>

  • Школа войовнича

    Батькам школярів добре відома ситуація, коли син чи дочка приходять зі школи і скаржаться на однокласників — той б’ється, той обзивається, а той і взагалі проходу не дає. >>

  • ЗалізоБЕТОНні докази

    Про тривалу відсутність мешканки Вінницького району заява в поліцію надійшла від брата зниклої лише 10 жовтня, оскільки той сам намагався знайти сестру й до останнього не вірив, що її немає серед живих. >>

  • Шукайте жінку

    Відомо, що 55-річний підприємець із Туреччини займався вантажними перевезеннями різних товарів та у справах часто відвідував Миколаїв. Саме в цьому південному місті йому влаштували справжню пастку, знаючи про його підвищену пристрасть до молоденьких дівчат. >>

  • Пані невДАЧА

    Дачники стверджують, що бачили їх за цим заняттям і навіть знають в обличчя. Правоохоронці ж у листах повідомляють, що ведуть слідчо-розшукові дії. Ця історія майже анекдотична. І з неї можна було б посміятися, якби все не було так сумно. >>