Табір у Кримських горах, Ескі–Кермен. Над наметами — прапори Росії, російських монархістів та шовіністичної партії «Русскоє єдінство». Діти десяти років і підлітки у камуфляжах, з автоматами, обличчя — в маскувальній «сажі». Дорослі інструктори–«казаки» з Росії та України навчають рукопашному бою, партизанській тактиці. На горі — хрест, на брамі табору напис — «Православная частная собствєнность». Дітей готують до «отраженія нападєнія ісламістов». Навіть не правникові зрозуміло, що кількість порушених законів України зашкалює. Лише не для «біло–синього» СБУ.
Політолог Олексій Гарань вважає, що діяльність табору, який має назву «Крим–Сєчь», якраз і має розслідувати СБУ, замість того, щоб боротися з опозицією. «Я навіть засумнівався, чи таке насправді у нас може відбуватися, — обурюється пан Гарань на своєму блозі в «Українській правді». — Це вам не з католицьким університетом, істориками чи фондом «Відродження» розбиратися!»
Журналіст Максим Дондюк на своїй інтернет–сторінці опублікував фото з табору «Крим–Сєчь». «Просто під древнім татарським святилищем російські козаки з Таганрога і українські «запорожці» створили бойовий табір для підготовки відбиття нападу ісламістів, — розповідає Дондюк. — Табір бойовиків — дитячий, керують дорослі». «Козак» Сергій Юрченко із Запоріжжя носить десантний камуфляж і займається «православним захистом від мусульман», з часів розпаду СРСР він «викладає козацтво». «Якщо є поблизу лігво ваххабітів, має бути й опозиція теж», — каже Юрченко. Кожна двотижнева зміна табору навчає «боротьбі з ісламістами» до дев’яноста чоловік. У таборі — курені під соломою, поруч пасуться в’єтнамські поросята. Кримські татари зверталися до правоохоронних органів iз вимогою зняти хрест з Ескі–Кермен, але в СБУ їм повідомили що «священний знак технічно неможливо прибрати».
УТОЧНЕННЯ від 28 вересня 2010 р.
Фраза в матеріалі "Дитячі ескадрони" в номері за 21 вересня, приписана фотографу Максимові Дондюку, насправді йому не належить, а в зята з його фотоблогу, де розміщено текст журнаілстки газети "Ізвєстія".
Редакція "УМ" перепрошує пана Дондюка за ненавмисну помилку.