Народження Богородиці

Лише двох земних людей Церква удостоїла святкуванням дня народження — Івана Хрестителя і Богородицю. Бо з’явлення їх на світ вважається подією всесвітнього значення. Справжнім народженням представників решти людства церковна традиція вважає день їхньої смерті на землі — отже, відродження на небесах. А от Різдво Діви Марії навіть стало одним iз 12 найбільших християнських свят. Більше того — з нього починається річне коло церковних свят.

Різдво Богородиці спершу святкували тільки на Сході, на Захід воно прийшло у VII столітті. 22 грудня Церква святкує зачаття Пречистої Діви Марії в лоні св. Анни, отож рівно через дев’ять місяців, 21 вересня, вирішено відзначати її народження. Життя Марії не описане в Євангелії, утім відоме з апокрифів, церковних переказів. У Протоєвангелії Якова йдеться, що Пречиста по батькові походила з царського роду Давида, а по матері — зі священичого роду Арона. Її праведні й заможні батьки Яким і Анна жили в Назареті й тривалий час залишалися бездітними. Народжену за молитвами Марійку вони посвятили Богові.

Різдво Марії Церква відзначає як День все­світньої радості. Адже на межі Старого і Нового завітів народилася дитина, покликана стати Матір’ю Спасителя. Через неї дароване спасіння усьому світу. «День Різдва Богородиці є днем всесвіт­ньої радості, бо через Богородицю увесь людський рід обновився і смуток праматері Єви змінився на радість», казав святий Іоан Дамаскін. Марія стала, як сказано у піснеспівах, «Небесними Дверима, що вводять Христа у світ, у порятунок наших душ».