«Відпусти, я не можу більше йти!»

Інколи, навіть програвши матч, можна залишати поле під аплодисменти своїх уболівальників. Саме така історія трапилася позавчора майже опівночі із «Карпатами». Львівський стадіон «Україна» проводжав команду, яка змарнувала перемогу на останніх хвилинах, схвальними вигуками — хлопці заслужили схвалення самовідданою грою в дуелі з німецьким грандом. Натомість у Києві трибуни освистали динамівців. Найтитулованіший клуб України, що не пробився до групового турніру Ліги чемпіонів, обіцяв у Лізі Європи лише перемагати. Однак задовольнився лише нічиєю в суперництві з «електротехніками» з білоруської глибинки. Фани вимагають відставки Валерія Газзаєва, і сам тренер заявив про намір звільнитися з посади через неспроможність «тягнути» колектив. Однак президент клубу вчора не прийняв відставку, про яку попросив російський спеціаліст одразу після матчу з БAТЕ.

Коли не соромно

У дуелі з дортмундською «Боруссією» близькими до перемоги були як господарі, так і гості. «Карпати» знову продемонстрували бійцівський характер — поступаючись 0:2, скористалися помилками оборони «жовто–чорних» і змогли навіть вийти вперед. Але, як виявилося, на такому рівні потрібно мати в арсеналі не лише жадобу до перемоги. Пропустивши дві «вертикальні» атаки німців в останні п’ять хвилин (перед цим галичан по двічі рятував каркас воріт і голкіпер Андрій Тлумак), «зелено–білі» залишилися з нулем у графі «набрані очки». Декому із львів’ян забракло майстерності, декому — психологічної стійкості й досвіду, декому — фізичних сил. Думається, аби підрости, команда Олега Кононова має подумати про підсилення — особливо в захисті, де раз по раз траплялися великі провали. А наразі — добре вивчити отриманий урок.

«Життя не закінчується, хоча нам дуже прикро. Ми маємо тримати удар і рухатися далі. Сподіваюся, команда заграє по–новому, впевненіше», — засмучений Кононов вірить у прогрес команди. А «Карпати», до слова, програли в рідних стінах у єврокубках лише вдруге. Перша поразка сталася рівно 40 років тому — 16 вересня 1970–го, румунській «Стяуа».

Коли соромно

Атмосфера розчарування панувала двома годинами раніше й на столичному стадіоні «Динамо», хоча кияни й розійшлися з БАТЕ нічиєю. Передматчеві висловлювання чемпіонів Білорусі про те, що вони приїхали до України перемагати, виявилися чистою правдою. Колектив молодого тренера Віктора Гончаренка два роки тому пробивався до Ліги чемпіонів, де двічі грав унічию з «Ювентусом», торік у Лізі Європи перемагав в Англії «Евертон» — тож цих хлопців не залякати динамівцями. До них білоруси поставилися навіть дещо зневажливо. «Моя думка не змінилася: нинішнє «Динамо» — звичайна команда середнього рівня. Гадаю, ми станемо лідерами групи й зіграємо з киянами вдома краще», — впевнено заявив уже після зустрічі захисник БАТЕ Ігор Шитов. Утім і на виїзді команда Борисовського заводу автотракторного електрообладнання мала солідну підтримку — тисяча білорусів у гостьовому секторі часто перекрикувала київську торсиду.

Кияни ж без травмованого капітана Андрія Шевченка знову не вразили злагодженими діями. Лише Олег Гусєв стабільно вирізнявся активністю і заробив пенальті, який не реалізував Артем Мілевський. Але саме Гусєва Валерій Газзаєв чомусь поміняв першим.

Білорус за національністю і першим паспортом, Мілевський, замість змістовної гри переважно намагався справити враження на суддю, тому, мабуть, заслужено почув негативні відгуки уболівальників. З кількома фанами він навіть обмінявся «люб’язностями» після фінального свистка. А в перерві по дорозі в роздягальню ледве не зчепився з футболістом БАТЕ.

Два м’ячі, пропущені через помилки оборонців Алмейди й Бетао, могли не зіпсувати настрій уболівальникам, якби динамівці краще реалізовували моменти біля чужих воріт. А так — головний тренер киян на післяматчевій прес–конференції тримав слово щонайбільше 15 секунд. Газзаєв визнав, що «все погано», узяв провину на себе й пообіцяв поговорити з президентом клубу про свою відставку.

Півзахисник Мілош Нінкович у коментарі журналістам підтвердив: тренер сказав, що хоче подати у відставку, бо в нього «нічого не виходить». Але президент Ігор Суркіс послався на гарячий темперамент наставника і висловив думку, що Газзаєв таки залишиться в команді.

Коли класно

Гостьова перемога «Металіста» в Будапешті сприймається без надмірних емоцій — підопічні Мирона Маркевича привчили до успіхів. Заради справедливості треба визнати, що декласувати «залізничників» із міста Дебрецен харківському інтернаціоналу допомогло вилучення наприкінці першого тайму одного з господарів — той ударив у шию Мілоша Обрадовича.

«У нас виходило практично все — й гарну гру показувати, й голи забивати. Але ми лише на початку тривалого шляху», — обережно радів успіху з рахунком 5:0 бразильський півзахисник Едмар. Бразилець з українським паспортом забив чемпіонам Угорщини двічі, причому другий гол цілком можна назвати «голом тижня в Європі»: після подачі Шав’єром «корнера» Едмар, стоячи спиною до воріт на куті воротарського майданчика, в один дотик п’яткою (!) переправив м’яч у «дев’ятку».

Один із колишніх динамівців Києва у складі «Дебрецена», Балаж Фаркаш, залишився в запасі. А інший — Ласло Боднар — як з’ясувалося, після ДТП зі збитим на смерть велосипедистом засуджений на рік умовно і переведений до другого дивізіону Угорщини.

ОЦІНКА

Ігор Суркіс,
президент ФК «Динамо»:

— Безумовно, «Динамо» має радувати своїх уболівальників, які підсвідомо розуміли, що рахунок матчу з БАТЕ повинен бути 3:0 або 4:0 на нашу користь. Але я попереджав, що гра буде дуже складною, — нам протистояла непроста команда, яка грає з величезним бажанням. Напевно, до футболістів не зуміли достукатися ані я, ані головний тренер. Відповідальність за результат лежить на мені точно так само, як і на головному тренері.

Газзаєв багато чого сказав [про бажання піти у відставку] на емоціях. Реалізуй ми всі ті моменти, які були, — сьогодні таких розмов не було б.

Я, як керівник, знаю ситуацію в команді зсередини. Ніяких сенсацій не очікуйте. Я думаю, Валерій Георгійович залишиться працювати з «Динамо». Можливо, у нас не вистачає кваліфікованих гравців або були допущені помилки в селекції... Будемо розбиратися.

ТАБЛО

Ліга Європи. Груповий етап. 1–й тур. Група Е

«АЗ» (Голландія) — «Шериф» (Молдова) — 2:1 (Гудмундссон, 14; Ялінс, 83 — Морено, 68 (у свої ворота))

«Динамо» (Україна) — БАТЕ (Білорусь) — 2:2 (Мілевський, 34; Єременко, 44 — Родіонов, 3; Нехайчик, 54; нереалізоване пенальті: Мілевський, 12)

«Динамо»: Коваль, Бетао, Алмейда (Андре, 74), Хачеріді, Маграо (Ель–Каддурі, 79), Михалик, Гусєв (Гармаш, 57), Нінкович, Єременко, Ярмоленко, Мілевський

БАТЕ: Веремко, Ліхтарович (Бага, 38), Шитов, Юревич, Нехайчик, Радьков, Павлов (Скавиш, 64), Бардачов, Родіонов, Олехнович, Брессан (Владько, 77)

Попередження: Єременко, 60; Михалик, 64; Хачеріді, 75 — Бордачов, 13; Шитов, 29

Суддя — Стрьомбергссон (Швеція)

Київ, стадіон «Динамо» ім. В. Лобановського, 13 000 глядачів

* * *

Група І

ПСВ (Голландія) — «Сампдорія» (Італія) — 1:1 (Джуджак, 90 — Каччаторе, 25)

«Дебрецен» (Угорщина) — «Металіст» (Україна) — 0:5 (Едмар, 24, 74; Клейтон, 34; Фініньйо, 77; Валяєв, 89)

«Дебрецен»: Малінаускас, Кобат, Комлоші, Варга, Сокай (Резеш, 65), Цвіткович, Лацко, Мбенгоно, Міядиноськи, Надь, Кіш (Рамос, 46)

«Металіст»: Дішленкович, Вільягра, Валяєв, Едмар, Воробей (Олійник, 55), Шав’єр, Фініньйо, Пшеничних, Обрадович, Папа Гуйє (Бордіян, 80), Тайсон (Кейта, 77)

Попередження: Надь, 66 — Вільягра, 41; Фініньйо, 45+1

Вилучення: Кобат, 42

Суддя — Ставрєв (Македонія)

Будапешт, стадіон ім. Ф. Пушкаша,

5 200 глядачів

* * *

Група J

«Севілья» (Іспанія) — «ПСЖ» (Франція) — 0:1 (Нене, 75)

«Карпати» (Україна) — «Боруссія» (Д, Німеччина) — 3:4 (Голодюк, 44; Кополовець, 52; Кожанов, 78 — Шахін, 12 (пен.); Гьоце, 27, 90+2; Барріос, 87)

«Карпати»: Тлумак, Мілошевич, Тубич, Годвін, Петрівський, Худоб’як, Голодюк, Авелар, Зеньов, Кожанов (Чечер, 90+1), Батіста (Кополовець, 13)

«Боруссія»: Вайденфеллер, Суботич, Шахін, Гуммельс, Барріос, Гросскройц (Левандовський, 64), Кагава (Блащиковський, 64), Овомоела, Шмельцер, Гьоце, Бендер (Да Сильва, 80)

Попередження: Тлумак, 12; Годвін, 45+2; Кополовець, 85; Петрівський, 90 — Гуммельс, 25; Левандовський, 68

Суддя — Чиркетта (Швейцарія)

Львів, стадіон «Україна», 28 000 глядачів