Більшість розвалюється, коаліція невмируща,а реформа потрібна

      Яких тільки аргументів на користь своєї позиції не наводять апологети політичної реформи в її нинішньому варіанті, аби реанімувати розгляд змін до Конституції ще до президентських виборів! До речі, перед тим, як роз'їхатися на травневі свята, «більшовики» і їхні ліві союзники по реформі планували визначитися з тим, що й коли розглядати, ще до 11 травня. Спершу «реформатори» акцентували на тому, що 8 квітня, коли задумка Банкової, гаряче підтримана комуністами й соціалістами, гучно луснула, голосувався не 4105-й, схвалений Конституційним Судом, а зовсім інший законопроект. Потім вигулькнула інша версія: проект був «правильний», він справді провалився, і тепер про нього можна забути. Але ж є ще стільки чудових змін до Основного закону, оформлених у законопроекти під іншими номерами! От їх, мовляв, і треба розглядати й проштовхувати, поки ще не пізно.

      Саме такої думки, схоже, дотримується лідер парламентської фракції СДПУ(о) Леонід Кравчук. В інтерв'ю газеті «День» Леонід Макарович підкреслив, що цілком згоден із Головою Верховної Ради Володимиром Литвином, який виступає проти повторного розгляду в сесійній залі проекту № 4105. Щоправда, головний веерівський есдек (о) запропонував дочекатися, що скаже з цього приводу Конституційний Суд, хоча й наголосив, що в будь-якому випадку «заради чистоти конституційної реформи» переголосовувати горезвісний законопроект «небажано». А от інші проекти змін до Конституції — це зовсім інша справа. «Є ще два законопроекти — не альтернативні, оскільки різниця між ними суто формальна. Варіант, запропонований свого часу замість законопроекту №4105 Ющенком, Тимошенко та комуністами, мав одну відмінність: він передбачав обрання Президента не парламентом, а всенародно. На цей проект також є висновок Конституційного Суду», — пояснив свою думку Кравчук і зауважив, що спікерові варто рахуватися не лише з власною позицією, а й із 294 депутатами, які віддали свої голоси за політичну реформу. Розуміють-бо хлопці (й дівчата), що реформувати систему потрібно, інакше хтозна, до чого призведуть необмежені президентські повноваження... Хоча при цьому парламентський аксакал не впевнений, що повторне голосування за внесення змін до Конституції може бути результативним. «Наполягти на розгляді можна, але як досягти 300 голосів? Ось де проблема. Зараз свідомо руйнують більшість: створюються якісь «центри», розколюються фракції, а це все призводить до невизначеності, до політичної нестабільності всередині більшості», — зазначив Леонід Макарович.

      Про те, що більшостi остаточно дала цицьки жаба, «УМ» уже писала. Тепер, очевидно, в цьому не сумніваються навіть найавторитетніші її «стовпи». «Бачте, нинішня більшість сама створювалася з людей, які не мають певної позиції та чіткої філософії: частина з них голосує в обмін на певні, скажемо так, преференції, — констатував лідер «об'єднаної» фракції. — Один хоче острів на Дніпрі, інший — щоб йому завод дозволили приватизувати... Ви ж розумієте, що таких депутатів, на жаль, чимало. А островів на всіх не вистачає»...

      Але, на думку першого Президента незалежної України, у «вільному плаванні» на дуже вже свободолюбних «більшовиків» нічого доброго не чекає. Скажімо, для лідера НДП Валерія Пустовойтенка, який наважився не підтримати «єдиного кандидата» від парламентсько-урядової коаліції Віктора Януковича й оголосити про наміри самостійно йти на вибори, все це може завершитися «політичною смертю».

      Між іншим, визнавши те, що більшість розвалилася, Леонід Макарович наголошує: навіть якщо деякі партії більшості не підтримають Януковича, це все одно не означатиме розвал коаліції з його підтримки. «Навіть якщо в коаліції залишиться п’ятеро членів, це все одно буде коаліція», — пояснив свою думку Кравчук.