Півтора десятка років тому, 12 вересня, у телеефірі вперше з’явилися «Плюси». Канал Олександра Роднянського став золотою ерою українського ТБ. Юрій Макаров, Ганна Безулик, Алла Мазур, Ольга Герасим’юк, Олесь Терещенко, Людмила Добровольська своєю роботою у кадрі показали, що телебачення може бути цікавим та інтелігентним. Ні в Севастополі, ні в Луганську українська мова ведучих «1+1» не «різала» слух, бо говорили про важливе і не занудно.

Коли канал купила міжнародна медійна корпорація Central European Media Enterprises Ltd — на «1+1» почалося активне впровадження стилю інфотеймент (розважання). Тоді з каналу або самі пішли майже усі знакові обличчя, або їх «пішли». «Плюси» з лідерських позицій почали сповзати на 4–5–тi місця. На рівні чуток причин цьому називали кілька: від нерозуміння румунських менеджерів українського менталітету до цілеспрямованої роботи на зниження показників гендиректора каналу Олександра Ткаченка, — щоб цей медіаактив дешевше міг купити Ігор Коломойський, який свого часу не зміг сторгуватися з першими власниками — Олександром Роднянським та Борисом Фуксманом.

Цього року Коломойський став власником «Плюсів»: СME продала 100 відсотків своїх українських активів компанії Harley Trading Limited, яка належить бізнесмену. Гендиректором «Плюсів» залишився Олександр Ткаченко, який очолив усю групу каналів «1+1». З ним наша розмова.