Останнім часом у пресі Київський зоопарк поставав таким собі «Освенцiмом для тварин». Одне за одним з’являлися повідомлення про смерть чергових його вихованців. На початку місяця померло три пінгвіни, до того ще був шимпанзе Джонні, а раніше — ведмеді, гаял, слон...
При кожному повідомленні адміністрація лише розводила руками або намагалася звинуватити у смерті тварин невідомих отруювачів. Нині про отруєння звірів уже ніхто не розповідає. Фахівці сходяться: тварини вмерли власною смертю. Але чому?
Мало грошей
Нещодавно на прес–конференції заступник голови Київської міської державної адміністрації Анатолій Голубченко, котрого призначили відповідальним за зоопарк, пообіцяв: заклад перегорне сторінку і віднині стане чеснішими і відкритішим: «У зоопарку склалася не найкраща ситуація. Навколо закладу почали ширитися неприємні чутки. І головна причина цього — брак інформації. Отож ми вирішили бути відкритішими для людей. Я впевнений, якщо б у 2009 році була така відкритість, то і чуток би не було».
Голубченко, як і нинішній директор зоопарку Світлана Бевзіна, коментуючи ситуацію, кивають на своїх попередників. «У нас питаннями зоопарку займалася Ірена Кільчицька. Нам було заборонено втручатися у справи інших перших заступників, тож я не міг нічого знати про реальний стан справ у зоопарку», — каже заступник голови КМДА. За його словами, Бевзіна також отримала від попередника зоопарк у жалюгідному стані.
«Головна проблема — недофінансування. За останні 2,5 року гроші приходили тільки на папері. Так, для капітального будівництва в 2008 році було заплановано передати 23 мільйони гривень, а насправді зоопарк отримав лише 2,4. Наступного року були 10 мільйонів на папері проти 1,28 мільйона по факту. А 2010 року гроші на капітальне будівництво не виділяли взагалі», — каже пан Голубченко. У цьому році зоопарк отримає 2 мільйони гривень. Найперше ці гроші підуть на ремонт паркану для копитних тварин, ремонт водостоку, забезпечення роботи котельної. Надалі фінансування обіцяють збільшити».
Валенсійський гість
У справі порятунку зоопарку міська влада заручилася допомогою Заходу. До Києва прибув Кун Брауер, біолог та директор компанії «Магуарі–Уан Зу Консалтантс». Раніше він працював виконавчим директором Європейської асоціації зоопарків і акваріумів, директором Національного фонду досліджень у зоопарках, директором Федерації зоопарків Нідерландів, а також управляв зоопарком у Валенсії (Іспанія). Стверджується, що за консультації фахівець не взяв ні копійки і працюватиме винятково на громадських засадах. Упродовж наступних років він буде раз на кілька місяців прилітати до Києва і давати тут корисні поради.
Сам пан Брауер дуже небагатослівний і з приводу своєї місії відбувається лише загальними висловами: «Я вірю в великий потенціал і впевнений, що за кілька років ми зможемо підняти стандарти в зоопарку до європейського рівня». Також пан Брауер зазначив, що рівень смертності хвилює його тут найменше. Головна проблема — умови життя тварин.
Мементо морі
А саму смертність у зоопарку одностайно називають «нормальною». «Треба зрозуміти, що тварини, як і люди, також постійно помирають, і смерть не є чимось винятковим», — запевняє пані Бевзіна. За її словами, не варто робити на смертях акцент. «Не було і разу, коли тварини недоотримали свій корм», — сказала Світлана Бевзіна.
Згідно зі статистикою, яку надав зоопарк, в останні роки відсоток загибелі пішов на спад, а піку свого, 16,8%, досяг 2006 року. За словами фахівців, ці показники вкладаються у світові норми, і справді, як дізналася «УМ», в Національному зоопарку в Вашингтоні в останні роки смертність змінювалась від 6,3% до 15,9%; у зоопарках Делі смертність варіюється у межах 6—7 відсотків, у Тайпейському зоопарку це число складає 6,15%, а в зоопарку міста Уено, Японія, за рік може вмерти до 18,8% його вихованців.
Кожній смерті є адекватне пояснення — запевняє Дмитро Бережний, лікар–ветеринар, доцент Сумського національного аграрного університету, який займався розтинами тварин. «Усі тварини гинули внаслідок хронічних захворювань або ж через свій фізичний вік, але в жодному разі не у зв’язку з перебуванням у Київському зоопарку», — сказав лікар.
Зоозахисники
Володимир Борейко, голова Київського еколого–культурного центру, змінив колишній гнів на милість. Саме завдяки його діям Асоціація зоопарків та акваріумів звернула увагу на події в Київському зоопарку та викреслила його зі своїх списків. Борейко брав участь у формуванні низки вимог до зоопарку ще 2006 року. «Ми вимагали, щоб на чолі зоопарку стояла людина з відповідною екологічною освітою, клопотали про надання тваринам дня відпочинку, вимагали перепідпорядкувати зоопарки іншому управлінню, адже ним «командувало» управління торгівлі. Наступною вимогою було закриття різноманітних кіосків iз продажу спиртних напоїв, усіх розважальних закладiв, які шуміли, гули і кричали. Також ми вважали, що зоопарк повинен мати відділ з роботи з юннатами. Адже в усіх таких закладах діти хочуть працювати з тваринами, а Київський зоопарк був єдиним у Європі, де такого відділу не було. І останньою вимогою було покарати колишнього керівника відділу хижих тварин, пана Голованьова, за доведені випадки жорстокого поводження з тваринами. Нині всі ці вимоги виконано. Тож я не бачу причин продовжувати війну», — сказав пан Борейко.
Варто зазначити, що далеко не всі зоозахисники «подобрішали» до керівництва зоопарку. Так, Тамара Тарнавська, президент товариства SOS, переконана: ситуація в зоопарку не змінювалася. «Дивно, що за таких обставин керівництво все ще сидить на своїх місцях, бо ж на проблему звертали увагу навіть іноземні журналісти», — сказала пані Тарнавська.
Головні антагоністи
Кожна новина про смерть тварин у зоопарку поширювалась з одного джерела — iніціативної групи порятунку зоопарку. Група складається з колишніх працівників зоопарку, які нещодавно були звільнені. У причинах звільнення пані Бевзіна та ініціативна група не сходяться. За словами директора зоопарку, ці люди підтримували продавців алкоголю та утримувачів атракціонів, котрих нинішній директор викинула з зоопарку на вимогу екологів. Сама ж група називає себе принциповими борцями за права тварин.
«Фокус iз запрошенням «пророків з чужої країни» ми вже бачили. Керівництво навіть не постаралося вигадати щось нове. Минулого року зоопарк уже наймав англійських спеціалістів, що буцімто згодилися працювати тут за 900 гривень на місяць (хоча ходять чутки, що насправді вони отримували по 3000 євро). І після смерті тварин ті одразу змилися», — розказав «УМ» Сергій Григор’єв, представник ініціативної групи.
На їхню думку, смертність в зоопарку — взагалі поняття неприйнятне. «Важливий не сам відсоток смертності, а умови, через які вона виникає. Найбільш недавній приклад — пінгвіни. У їх догляді, годуванні та забезпеченні були допущені всі помилки, які тільки можливо. Під час линьки, коли тварини були дуже ослабленими, їх перевели в інше приміщення, аби не показувати людям такими некрасивими. Звісно, тварини, у котрих і так був поганий імунітет, захворіли і вмерли», — каже пан Григор’єв.
Співрозмовник «УМ» однозначно підтвердив, що найбільш грубі порушення прийшли до зоопарку саме разом iз нинішнім директором, Світланою Бевзіною. «Раніше деякі порушення також були, самі розумієте, без них не обійтися. Але порівняти їх з нинішніми неможливо. Зоопарку наразі фактично немає. Це зомбі, лише видима оболонка. Люди там працюють випадкові. За рік звільняється по 100 людей із 200. А варто нагадати, що зоопаркових фахівців не готують навчальні заклади, цієї справи можна навчитися лише на практиці», — каже Сергій Григор’єв.
