А що, коли Донбас гонить порожняк

16.09.2010

Складається нинi враження, що наш Президент призначає «губернаторiв» та рiзних мiнiстрiв за списком, який дали йому Путiн та Медведєв. Тому нашi «губернатори» в Одесi та в деяких iнших мiстах, тiльки переступивши порiг кабiнету, стали боротися з україномовними газетами, школами та впроваджувати другу росiйську мову як регiональну тодi, коли там не росiйська, а українська мова потребує захисту.

А скiльки людей виступило проти мiнiстра освiти Табачника! Влада не реагувала, а вiн зараз уже добрався до наших найкращих вишiв, знiмаючи їхнiх ректорiв. А цi виші стали найкращими завдяки своїм ректорам. Колективи цих вишiв повиннi не здаватися, а знову обрати їх!

Не знати про всi антиукраїнськi вчинки Табачника (про пiдручник iсторiї, про образу галичан, про сiльськi школи тощо) i не реагувати Президент не має права. Але, мабуть, Москва йому не дозволяє це робити, бо хоче керувати вихованням нашої молодi.

У рiзнi куточки України Президент поставив донецьких керiвникiв. А що вони зробили доброго свого часу для Донеччини, де найбiльше скарг на безробiття, на затримку зарплати та на корупцiю? Що вони знають про тi областi, якими Президент поставив їх керувати? Тiльки щоб увiйти в курс справи всiх господарств областi, треба не менше двох рокiв. На мою думку, треба, щоб «губернаторiв» обирав народ, щоб i люди їх знали, а вони знали, де слабкi мiсця в областi й якi новацiї треба вводити.

А нам «регiонали» нав’язують такий закон, що навiть найкращого мера народ не має права обирати, якщо мер не хоче бути в якiйсь партiї.

Ми на Одещинi знаємо, як поважають люди свого мера Хмельнюка в Іллiчiвську. Мiсто вважають найкращим за всiма показниками в Українi. І якщо за новим законом Хмельнюка, як безпартiйного, не допустять до нових виборiв, то весь Іллiчiвськ повстане, бо на мiсто зазiхають приїжджi бiзнесмени з iнших країн, якi думають тiльки про свiй бiзнес, а не про народ.

Тому й важливо мати закон, щоб на керiвних посадах та депутатами рiзних рiвнiв були люди, якi живуть в Українi не менше 25 рокiв, поважають її мову i традицiї. А партiйнi списки мають бути вiдкритими — i народ повинен знати, кого обирає. Мажоритарники теж не повиннi залежати вiд партiй, вони можуть бути i самовисуванцями.

Партiя регiонiв обiцяє, що ми будемо краще жити через 10—20 рокiв. Такi обiцянки ми чули ще за радянської влади. А народ хоче достойно жити зараз i без усiляких принизливих субсидiй. Тому бiльшiсть малозабезпечених i не звертаються по них, бо їхнi дiти не хочуть, щоб батькiв принижували, i допомагають їм, хоч для молодих сiмей цi грошi не зайвi...

Людмила НАДІЄВА
Одеса
  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>