Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
П’єр Рішар на сцені такий самий щирий і кумедний, як і в кіно.
За понад сорок років у кіно актор П’єр Рішар знявся у близько шістдесяти картинах. Найвідоміші з яких — «Невезучі», «Татусі», «Укол парасолькою», «Іграшка», «Ліворуч від ліфта» — у вигляді CD–копій прикрасили сімейні колекції мільйонів кіноманів усього світу. На екрані він — комік до останньої волосинки білявої шевелюри, але це амплуа — не єдине у творчому житті П’єра Рішара. Пересвідчитися в його таланті драматичного актора можна буде вже за кілька днів: 15, 16 та 17 вересня улюбленець мільйонів на сцені Театру ім. Франка покаже виставу «П’єр Рішар. До запитання».
Вистава побудована як заочний діалог актора з шанувальниками, які пишуть йому листи. До героя звертаються різні люди — політики, самовбивці, студенти, дівчата, які свої послання супроводжують відвертими фото... З відвертих відповідей на ці листи поступово вимальовується портрет самого актора, який не соромиться бути смішним і зворушливим, любить по–доброму покепкувати над колегами, незважаючи на їх суперзірковий статус, пофілософствувати про вічне і найважливіше...
«П’єр Рішар. До запитання» — моноспектакль, але з Рішаром на сцену вийде і його син Крістоф Дефей. За задумом режисера Крістофа Дютрона, ця вистава без Дефея та його контрабасу просто неможлива.
Виставу–листування від Рішара українські театрали пробачать уперше, а сам актор відвідає нашу країну втретє. Дванадцять років тому він привозив до Києва спектаклі «Пристасті за Рішаром» та «Убивство у Вальпараїсо», а в травні цього року разом із дружиною побував на фестивалі «Харківський бузок». Як розповіли організатори теперішніх гастролей, ніяких особливих побажань у райдері зірки немає. В гримерку 76–річний актор попросив лише мінералку, чай і каву. Дізнавшись про те, що Рішар є неабияким знавцем та поціновувачем церковної архітектури, українські продюсери планують влаштувати йому також екскурсію до Володимирського собору та Андріївської церкви.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>