Велика депресія–2010

Із приходом осені Сполучені Штати Америки відзначають День праці, який у них, на відміну від європейського 1 травня, припадає на перший понеділок вересня. Для більшості американців це привід відзначити символічний кінець літа, а для влади — підбити економічні підсумки «відпусткового» сезону і, відповідно до результатів, складати подальші плани. Учора президент США Барак Обама у штаті Огайо презентував план запровадження податкових пільг для малого бізнесу, а напередодні представив ще серію економічних ініціатив, які окреслив іще в січні у своєму першому на посаді зверненні до народу «Про стан країни». Попри те що наміри у глави Білого дому грандіозні, аналітики ставляться до них дещо скептично. Мовляв, надто вже довго Обама «розкачувався» з обіцяними економічними реформами, яких чекали від нього американці, щоб тепер, напередодні виборів до Конгресу, встигнути повернути собі та Демократичній партії втрачений рейтинг.

Республіканці відірвалися на рекордну відстань

Другого листопада американці обиратимуть новий склад Палати представників (435 конгресменів), 37 зі 100 сенаторів та 37 із 50 губернаторів штатів. Як свідчать соціологічні опитування, останнім часом рейтинг демократів, які поки що мають у нижній палаті Конгресу більшість, значно знизився. За результатами спiльного дослідження телекомпанії Ей–Бі–Сі та газети «Вашингтон пост», якби вибори відбулися цими днями, за партію Обами віддали б голоси близько 40 відсотків громадян, тоді як Республіканська партія набирає 53 відсотки. Як зазначають організатори опитування, такого розриву між двома головними партіями США не було з 1981 року.

Оглядачі зауважують, що республіканці випереджають демократів уже близько року, і впродовж усього цього часу розрив потроху збільшується. Для Барака Обами це тривожна тенденція, адже коли він очолив Білий дім, рейтинг Демократичної партії був на 7 відсотків вищим, ніж у конкурентів. На думку американців, нинішній президент не виправдав сподівань: 78 відсотків опитаних заявили, що не задоволені роботою федерального уряду й відчувають тривогу за стан економіки. Популярність Обами впала навіть у його рідному Іллінойсі: якщо 2008 року за нинішнього главу держави проголосувало 62 відсотки виборців штату, то зараз цей показник знизився до 51 відсотка.

Ударимо дорогами по безробіттю!

І ось тепер, коли до виборів залишається менше двох місяців, президент узявся рятувати ситуацію. Розраховувати винятково на харизму і красномовство темношкірому інтелігенту дедалі важче — народ усе частіше оцінює ефективність влади за наповненістю власного гаманця, а не велемовними обіцянками.

«Ще з того дня, коли я почав свою виборчу кампанію, я повторюю: простого засобу для негайного вирішення всіх наших економічних проблем не існує. Але є певний набір кроків, який прискорить наше оздоровлення. Законопроект про робочі місця в малому бізнесі — один із таких заходів», — заявив Обама.

Проблема безробіття, показник якого значною мірою є мірилом стану економіки, турбує США з кожним днем більше. Попри наміри уряду за літо скоротити кількість незайнятих, у серпні безробіття зросло з 9,5 до 9,6 відсотка. Тепер, коли завершився всенародний перепис і тимчасово задіяних у ньому працівників почали звільняти, ця цифра може стати ще більшою.

6 вересня, виступаючи на профспілковому фестивалі в Мілуокі, штат Вісконсин, Обама представив довгостроковий план розвитку транспортної інфраструктури США, який також покликаний збільшити кількість робочих місць. Президент запропонував Конгресу, якому належить затвердити ці пропозиції, витратити на будівництво доріг 50 мільярдів доларів. За планом, упродовж шести років планується побудувати більше 240 тисяч кілометрів автошляхів, понад 6 тисяч кілометрів залізничного полотна та близько 241 кілометра злітно–посадкових смуг. Мимовільними «спонсорами» цієї програми виступлять нафтові та газовидобувні компанії, яким із цією метою підвищать податки.

Об’єднатися заради майбутнього

Обама покладає на цей план великі надії, адже схожими методами у 1930–х роках Франклін Рузвельт переміг Велику депресію. Та коли ініціативи президента затвердить (якщо затвердить узагалі) Конгрес — невідомо. На дебати між демократами та республіканцями може знадобитися чимало часу, а перед виборами парламентарії, тим паче опозиційні, матимуть багато важливіших клопотів. Передбачаючи це, президент закликав «забути про міжпартійні чвари і стати лідерами, які потрібні американському народу». «Я переконаний: якщо ми будемо добре працювати не заради наступних виборів, а заради наступних поколінь — тоді не тільки побачимо, як працелюбна Америка та її малий бізнес знову спинаються на ноги, а й зробимо американську економіку сильнішою, ніж раніше», — наголосив президент.

«Обама нарешті присвятив себе економіці, хай і з запізненням на дев’ять (а то й усі двадцять) місяців», — іронізує газета «Файненшнл таймс». Нагадуючи, що останні вісім місяців президент переймався спершу своїм непопулярним законом про охорону здоров’я, потім — екологічною проблемою після витоку нафти в Мексиканську затоку, далі — зовнішньополітичними ініціативами (Афганістан, арабо–палестинський мирний процес, завершення війни в Іраку), видання констатує: про економіку глава держави згадав надто пізно. Тому «Обаму чекає можлива катастрофа на багатьох виборчих дільницях, адже економіка цікавить електорат більше, ніж усі інші питання, разом узяті», наголошує
«ФТ».