«До загальнолюдських цінностей можна прийти тільки через національні та релігійні», — такого переконання за 30 років активної громадської діяльності дійшов колишній радянський дисидент і політв'язень, член Української гельсінкської групи, а нині — віце-президент Конгресу національних громад України Йосиф Зісельс. Ще одним підтвердженням цієї думки є організований КНГУ табір «Джерела толерантності», в якому діти різних національностей навчаються взаєморозуміння, проживаючи дні в традиції того чи іншого народу.
У минулому України щодо національних громад простежується закономірність: поневолення українців відгукується для інших національностей репресіями і нищенням культурної спадщини. А свобода українського народу завжди є запорукою свободи нацменшин. Щодо вольностей, то, скажімо, законодавство Української Народної Республіки щодо національних меншин було визнане одним з найкращих на ті часи в Європі. Схожа картина вималювалася й на зорі нинішньої незалежності, наприкінці 1980-х — початку 1990 років: Рада національностей Народного руху України заклала основи національної політики в сучасній Україні.
Сьогодні Йосиф Зісельс, який брав участь у створенні Ради національностей Руху, ділиться з «УМ» своїми міркуваннями з приводу співпраці представників різних націй задля відновлення на українських теренах життя, поруйнованого в добу радянського інтернаціоналізму та атеїзму.