Чорновіл — у макулатурі,

      Поки об'єднані соціал-демократи, комуністи і соціалісти різних версій у столиці солідаризувалися з трудящими й висували своїх вождів у президенти, «Наша Україна» вирішила не псувати собі та киянам першотравневий настрій і замість проводити стотисячні мітинги — поспівати на майдані Незалежності караоке з роздачею кільком сотням перехожих оранжевих надувних кульок. Але день, який так бадьоро починався, завершився вельми неприємно: 1 травня о 19.30 було здійснено напад на офіс Народного руху України (це приміщення НРУ орендує в охоронної фірми «Сакура»). Обійшлося без жертв, але моральні збитки рухівців перевищили матеріальні. Невідомі (на той час) зловмисники викрали весь наклад (понад тисячу примірників) 2-го тому десятитомного зібрання творів В’ячеслава Чорновола «Правосуддя чи рецидиви злочину? Лихо з розуму (портрети 20 «злочинців»), документи та матеріали 1966—1968 рр.». При цьому іншими матеріальними цінностями крадії, які пошкодили або й повиламували двері у всіх приміщеннях першого поверху, чомусь не зацікавилися.

      «Немає сумніву, що цей злочин має політичну мотивацію, — одразу ж відреагував на першотравневий злочин НРУ в заяві за підписом голови партії Бориса Тарасюка. — Так само політично вмотивованими були і є інші факти злочинів проти Народного руху України. Тут варто нагадати і про вбивство за загадкових обставин засновника і лідера НРУ В’ячеслава Чорновола, і про звільнення з державної служби професіоналів-рухівців, і про непоодинокі факти відмови, за вказівкою владних структур, у наданнi приміщень обласним організаціям Руху, і про нещодавній підпал офісу Чернігівської обласної організації НРУ в місті Прилуки, і багато інших фактів наступу влади на Народний рух».

      Партія звернулася до Президента, уряду та правоохоронних органів України з вимогою «провести належне розслідування за всіма фактами злочинів», скоєних проти рухівців. «Антинародній владі не до вподоби принципова позиція Народного руху, який стоїть на сторожі державних інтересів, інтересів українського народу, української духовності і культури. Своїми діями і бездіяльністю влада топче Конституцію, закон і мораль. Ні — диктатурі! Захистимо українську демократію! Єднаймося задля захисту української державності і обрання української влади!» — такими закликами завершується заява НРУ.

      У тому, що це пограбування, та ще й «скоєне у святковий день», було «спланованою політичною акцією», не сумнівалися й окремі активісти Руху, зокрема народний депутат Валерій Лебедівський. «Нашоукраїнський» парламентарій переконаний. «Цей злочин був скоєний для того, щоб дестабілізувати ситуацію в Україні й викликати агресивну реакцію від нас. І це була не перша спроба, тому що те, що відбувалося у Києві при підготовці демонстрацій 1 травня показало: різні політичні сили, подаючи заяви на участь у демонстраціях, намагалися запропонувати такі маршрути руху колон, аби при зустрічі різних політичних сил викликати зіткнення. Тому «Наша Україна» й вирішила відмовитись від запланованих демонстрацій і провести святкову акцію на майдані Незалежності, щоб не дати себе втягнути у чергову провокацію», — пояснив рішення «НУ» перетворити мітинг на пісенне дійство Валерій Лебедівський.

      Звісно, коли йдеться про напад на офіс партії, тим паче опозиційної, першою спадає на думку саме «політична» версія. Особливо якщо в результаті цього нападу зникають лише книжки — повірити в те, що вдертися в приміщення злодіїв спонукав духовний голод, досить складно. Проте правоохоронні органи в таких випадках зазвичай політизувати ситуацію не схильні. Так сталося й цього разу: згідно з повідомленням Центру громадських зв'язків київської міліції, жодних політичних мотивів злочину слідство в цьому злочині не вбачає. Тим більше що вже через день після пограбування, 3 травня, підозрюваних у його скоєнні було затримано. Виявляється, на духовний скарб зазіхнули... двоє звичайнісіньких «бомжів». Ініціатором нападу на офіс НРУ був раніше двічі засуджений за крадіжки 32-річний громадянин Росії, а допомагав йому 44-річний колега — також уродженець Росії, який колись мешкав у Кривому Розі. Щоправда, перечитувати твори В'ячеслава Чорновола ці типи не збиралися: як сказано у повідомленні за підписом заступника начальника ТВМ № 4 Шевченківського РУ ГУМВС України в місті Києві, книжки їм знадобилися для того, щоб «заробити на пляшку горілки, здавши їх до пункту прийому макулатури». Де, до речі, працює вантажником один із грабіжників. Згідно з підрахунками правоохоронців, загальна вага викраденої літератури становила понад 400 кілограмів, отже, прибуток злочинців склав трохи більше 100 гривень...