Хижий гарант

      На останньому (хотілося б вірити) році свого президентства Леонід Кучма знову підтвердив реноме «ворога преси», вкотре опинившись у переліку «хижаків свободи слова». Цей рейтинг щороку у Всесвітній день свободи слова, який відзначається 3 травня, оприлюднює організація «Репортери без кордонів». Для Леоніда Даниловича «звання» журналістського недруга вже стало звичним: свого часу український гарант кілька разів потрапляв до топ-десятки гнобителів демократії за версією нью-йоркського «Комітету захисту журналістів». Може, Кучмі й зараз дісталося б почесне місце десь між Фіделем Кастро й Саддамом Хусейном, але «Комітет»  більше таких рейтингів не укладає.

      Що ж до «Репортерів», то вони зарахували нашого Л.Д. до ворогів преси—«авторитарних керівників». Компанію Президентові України в цій частині списку складають такі одіозні особи, як президент сусідньої Білорусі, стабільний колега Кучми по подібних рейтингах Олександр Лукашенко, президенти колишніх «братніх республік» Казахстану й Узбекистану Нурсултан Назарбаєв та Іслам Карімов, керівник Ісламської Республіки Іран Хаменеї та президент Еритреї Іссаяс Афеворкі.

      Загалом до переліку «хижаків», який оголосив у Парижі генеральний секретар «Репортерів без кордонів» Робер Менар, увійшли 37 диктаторів, монархів, військових генералів. Усі вони розбиті по рубриках. Скажімо, під заголовком «Озброєні угруповання» значаться озброєні ісламські бойовики  з різних «гарячих точок» планети,  іспанська терористична організація ЕТА тощо. До категорії «спадкові керівники» потрапили, зокрема, королі Непалу, Свазiленду та Сирії, серед «військових керівників», які ворогують із пресою, опинилися президенти Лаосу й Пакистану, а в рядку «диктатори» розмістилися президенти  Китаю і Туркменістану Ху Джинтао та Сапармурат Ніязов, генсек Корейської робітничої партії Північної Кореї Кім Чен Ір і перший секретар Комуністичної партії В'єтнаму Нонг Дук Манх.

      Є у списку «хижаків свободи слова» й така оригінальна рубрика, як «динозаври». Якщо, скажімо, Леонід Кучма вирішить таки здобути президентську посаду втретє, а потім і вчетверте-п'яте-шосте, то, вочевидь, матиме всі шанси опинитися поряд зі своїм другом, лівійським вождем Муаммаром Каддафі, кубинським лідером Фіделем Кастро та президентами Зімбабве Робертом Мугабе й Того (якщо хто не знає, це теж така африканська держава) Гнассінгбе Ейадемою.

      Між іншим, президент Росії Володимир Путін у списку «Репортерів без кордонів» обіймає скромну позицію «фіктивного демократа». І це при тому, що російська преса вже давно забула, що таке свобода слова і як працюється при демократії. Але медведчуківські «темники» й слухняні їм мас-медіа, вочевидь, таки переплюнули північного сусіда, якщо вже нашого Кучму визнали авторитарнішим за «мочителя» відвідувачів клозетів Путіна...