«Золота» підземка

28.08.2010
«Золота» підземка

Витрати на проїзд у киян знову зростатимуть. (Фото Тетяни ШЕВЧЕНКО.)

Уже до кінця цього року в столиці може зрости ціна за проїзд у метро. Комунальне підприємство «Київський метрополітен» вимагає від Київської міської адміністрації затвердити нову ціну жетона — дві гривні. Мовляв, для цього і судове рішення є, та й гривня сімдесят за одну поїздку — сума, що не покриває витрат метрополітену.

Начальник пресслужби комунального підприємства «Київський метрополітен» Надія Шумак радить киянам «дивитися на речі реально», адже «метро — складний технологічний транспорт і потребує великих витрат на утримання і розвиток». За словами пані Надії, «Київський метрополітен» у квітні одержав рішення суду, згідно з яким тариф має знову стати дві гривні: «Підвищення ціни за проїзд необхідне. Проте говорити, коли воно відбудеться, важко: Київська міська державна адміністрація досі цим питанням не займається, хоча її зобов’язав суд, — каже Надія Шумак. — Проте мушу вам сказати і те, що дві гривні за жетон теж рентабельною підземку не зробить».

У пресслужбі Київської адміністрації про рішення суду не знають. Запит «УМ» у Головному управлінні транспорту та зв’язку розглядали дві доби і врешті дали відповідь, що «коментувати немає чого, бо питання про підвищення ціни за проїзд у метро не стоїть».

Тим часом «Українські новини» повідомляють, що перший заступник голови КМДА Олександр Попов уже назвав економічно обґрунтовану суму за проїзд у підземці — 2,42 гривні, проте одразу підкреслив, що адміністрація «так питання не ставить». За словами Попова, підвищення ціни за жетон до двох гривень можливе тільки після відповідного рішення виконавчої служби, а Київська адміністрація «ніякої ініціативи зі свого боку не проявлятиме».

Заступник голови фракції Блоку Віталія Кличка Наталія Новак вважає, що ймовірне підвищення плати за проїзд у метро є неправомірним. За її словами, керівництво «Київського метрополітену» не надає і до цього не надавало жодного економічного обґрунтування новим тарифам: «Ще у 2008 році, коли проводили засідання спеціальної робочої групи Київради з питань тарифів, було визначено, що собівартість поїздки в метро становить не більше однієї гривні. Сьогодні кияни платять 1 гривню 70 копійок, а влада знову говорить про підвищення ціни за проїзд до двох гривень». Водночас пані Наталія каже, що бюджет міста систематично недоотримує гроші від розміщення реклами в метрополітені: «Брендування однієї станції метро, за оцінками рекламних агентств, становить близько 100 тисяч доларів на місяць. Але місто отримує хіба що десяту частину від цих коштів». У фракції Блоку Кличка вважають, що спочатку потрібно провести комплексний аудит КП «Київський метрополітен» та надати чітке економічне обґрунтування встановлених тарифів, інакше підвищення цін на проїзд буде прикладом того, як влада перекладає вирішення своїх проблем на плечі киян.

Нагадаємо, у 2008 році представники столичної влади вирішили, що рентабельною ціною проїзду в підземці є двi гривні, і в чотири рази збільшили суму оплати. Потім Антимонопольний комітет змусив знизити ціну на жетон до 1,70 грн. Уже за два роки після підвищення колишній начальник комунального підприємства «Київський метрополітен» Петро Мірошников заявив про необхідність підняти ціну до 2 гривень 50 копійок, однак тоді київська влада тарифу не змінила. Чи станеться це тепер — дізнаємося
найближчим часом.

 

А ТИМ ЧАСОМ...

«Маршрутки» теж подорожчають?

Столичні перевізники теж не відстають від метрополітену і наголошують, що працюють мало не безкоштовно. Відтак хочуть підвищити ціни на проїзд у київських маршрутних таксі. Так, Асоціація перевізників­роботодавців «Столиця», зазначає видання «Вечірні вісті», звернулася в мерію з пропозицією затвердити нові, більш високі тарифи. Кінцева ціна проїзду поки що не визначена. Але подейкують, що вона може сягнути навіть 4 гривень. Її встановлюватимуть з урахуванням економічних складників: вартості пального, запчастин, зарплати водіїв.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>