Шлях «Синів грому»
Сьогодні в Україні є чимало гуртів, які базують своє звучання на етнооснові. Об’єднані спільною платформою, усі ці дуже різностильові команди становлять найбільш вагому і конкурентоспроможну частину сучасного музичного руху, що є вельми активним, а тому має і палких прихильників, і не менш завзятих опонентів. Розвитку цього напрямку неабияк сприяє мережа українських і міжнародних етнофестивалів. Відтак ми часто стаємо свідками найнесподіваніших експериментів зі схрещення традиційної народної культури з роком, джазом, панком, ска, електронікою, диско, металом, хіп–хопом та іншими модерними стилями зі світової скарбниці поп–культури. Професійний рівень суто музичної переконливості усіх тих «міксів» залишається досить різним — від вдалих і мало не еталонних до сумнівних... Загалом не викликають ніяких заперечень сміливі експерименти таких груп, як «Гайдамаки», «Перкалаба», «ВВ», «Мандри», «ДахаБраха», «ДримбаДаДзига», «Бурдон», позаяк усі вони отримали визнання широких кіл слухачів і критиків.