Ми — сiм’я українцiв, але не з власної волi росiйськомовних, передплачуємо й читаємо «Україну молоду». І вирiшили висловити свою незгоду з тiєю полiтикою, яку нинi проводить влада на чолi з Президентом Януковичем щодо всього українського — держави, мови, iсторiї та й загалом українцiв.
Пiд час передвиборчої кампанiї Вiктор Янукович обiцяв почути кожного. Так от нехай почує нас. Ми не згоднi з харкiвськими домовленостями щодо Криму i Чорноморського флоту Росiї. Усе йде до того, що Росiя захопить Крим пiсля спорудження мосту через Керченську протоку. Як можна було не обурюватися хамськими висловлюваннями московського мера Лужкова про те, кому належить Крим! А як розумiти, далебi, вираз дитячої радостi на обличчi Януковича пiд час вручення йому первосвящеником Росiї Кирилом так званих нагород?
Навiть ми, невтаємниченi в полiтичнi iнтриги високих державних осiб, помiчаємо прагнення Росiйської Федерацiї будь–якими методами й засобами (в тому числi — i вiзит Кирила) втягнути Україну в лоно Росiї.
Яке вiдношення має московська церква i Кирил зокрема до Хрещення Київської Руси–України? Нiколи росiяни не були слов’янами. Цей народ утворився з груп угро–фiнських племен, що мешкали на територiї Залiсся й Московiї. І цей факт визнавали вiдомi росiйськi iсторики Соловйов i Ключевський. Це сучаснi табачники роблять спроби втовкмачити нашим дiтям: що ми — браття по кровi. Навiть Кучма писав, що Україна — не Росiя, менталiтет народiв рiзний.
Ми за нормальнi добросусiдськi стосунки з Росiєю, з її народами рiзних нацiональностей, але ми хочемо, щоб усi, хто живе в Українi, знали: починаючи вiд Петра I, будь–яка влада знищувала Україну як нацiональну державу, а в iмперiї жити набагато гiрше, нiж у своїй нацiональнiй державi...
Алла ТОНКОНОГ,
мої чоловiк, невiстка й онучка
Миколаїв