СПЕКлися

«У липні 2010 року в Москві померли на 5840 осіб більше, ніж за цей самий період минулого року», — повідомив керівник лабораторії прогнозування якості навколишнього середовища та здоров’я населення Інституту народногосподарського прогнозування РАН Борис Ревич iз посиланням на дані московського РАЦСу. Російські ЗМІ повідомляли, що смертність від спеки зросла настільки, що у столичних моргах тіла складали вже навіть не «штабелями», а виставляли «стійма». Однак влада й надалі не надає точних даних про кількість жертв. Бі–Бі–Сі повідомляє, що 9 серпня керівник столичного Департаменту охорони здоров’я Андрій Сельцовський розповів, що від спеки та смогу смертність у столиці зросла вдвічі, але пізніше міністр охорони здоров’я Росії Тетяна Голікова наголосила, що її відомство не має даних про зростання рівня смертності.

Публікацію офіційних даних Росстату очікують приблизно 20 серпня, а офіційна статистика смертності за серпень стане, можливо, доступною лише у вересні. На думку Бориса Ревича, зростання смертності під час спеки є «абсолютно прогнозованою ситуацією». При цьому вчений послався на досвід європейських експертів, які визначили температурний поріг для кожної країни, після подолання якого крива смертності починає повзти вгору. Для Москви — це +25 градусів, для Санкт–Петербурга — +23, а для Афін — +30—31 градус. «На жаль, пішли з життя люди пенсійного віку з серцево–судинними та легеневими захворюваннями, — цитує Ревича РІА «Новості». — Можливо, що ця спека принесе сюрпризи, і ми отримаємо збільшення смертності від причин, які раніше не спостерігалися».

Борис Ревич вважає, що досвід спекотного літа–2010 має підштовхнути уряд Росії до розробки планів дій в умовах аномально високих температур. Він розповів на прес–конференції, що після подібної спеки у Франції 2003 року місцева влада розробила такий план, визначивши три рівні небезпеки: синій, білий та червоний. Того спекотного року в країнах ЄС спека забрала життя приблизно 45—50 тисяч осіб. Але в Москві ситуація додатково ускладнилася у зв’язку з лісовими пожежами. Французький план захисту населення від спеки виявився дієвим. Зокрема, під час літньої спеки студентів–медиків скеровують на обходи верхніх поверхів будинків, де мешкають хворі особи та пенсіонери без кондиціонерів. Учений також запропонував обладнати кондиціонерами російські пологові будинки та операційні блоки лікарень. У машинах швидкої допомоги також відсутнє кондиціювання. Інші пропоновані заходи — зовсім прості. Для початку, в містах мають бути фонтанчики з питною водою, оскільки та, яку продають у магазинах, часто не по кишені літнім людям.