Магніт читацького попиту. Результати рейтингу «Книжка року»-2025
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
Галерея «Лавра» проводить різноманітні акції, але законодавцем культурної моди не стала.
Минулого тижня міська галерея «Лавра» зібрала на «круглий стіл» «Яким має бути муніципальний центр культури?» з десяток людей, дотичних до мистецького життя столиці. Спочатку директор галереї Аїда Джангірова прозвітувала про діяльність галереї протягом останніх двох років, після чого зав’язалося абстрактне обговорення місця, суті, ролі й наповнення українського арт–простору. Завдяки втручанню в розмову брата директорки Казбека Бектурсунова (він же головний редактор журналу «ТОР 10» ) стало зрозуміло, що нинішнє керівництво «Лаври» серйозно переймається своїм майбуттям на цій території. Зі слів співрозмовників, спочатку здалося, що вони бояться втратити галерею через загарбницьку політику представників УПЦ МП, що заселяють прилеглий монастир: мовляв, уже був прецедент із графіті на стіні, в якому монахи угледіли драконів i вимагали замалювати до приїзду Кирила. Проте відкрито Аїда Джангірова про конфлікт не говорить: «У галереї немає і не було конфлікту». І водночас розповідає про потенційну загрозу: «Я знаю, що в Лаврі зараз монахи ведуть себе агресивніше — виганяють майстерні художників, а куди їх?». Відкрито про це говорить Юрій Вакуленко, директор Київського музею російського мистецтва: «Верхня територія Києво–Печерського монастиря помалу буде розширюватися. Як тільки вона підійде під ці стіни, тут же почнеться перехід сюди». А територія «Лаври» — дійсно ласий шмат на восьми га землі й понад 6 тис. кв. метрів. Звісно, хороша муніципальна галерея необхідна столиці, наприклад харківська муніципалка під керiвництвом Тетяни Тумасян дає фору всім приватним концептуальним галереям, але київській до харківської, чесно кажучи, далеко — арт–виставки, фестиваль I love Kiev, акція Nabokov Days, книжкова виставка резонансу не набули. Проте дуже вже підозріло, що громадськість «підключили» після того, як у команди мера Черновецького (до якого близькі Казбек Бектурсунов і Дмитро Джангіров, чоловік директорки) виникли проблеми із керівництвом держави. Тому логічно запідозрити, що ці «культурні люди» просто бояться втратити «великий і шикарний майданчик у центрі міста», як влучно висловився голова Київради з питань культури й туризму Олександр Бригінець, який, у свою чергу, підтримує ідею перетворити «Лавру» на міський центр актуального мистецтва. «Лавра» — це міська власність. За словами Аїди Джангірової, галерея фінансується з бюджету дуже куцо: «Це копійки — електрика, тепло, тобто комунальні послуги й зарплата. При мені за два з лишком роки ні копійки не надходило (на ремонт. — Ред.). Нам доводиться самим заробляти». Проте, як не дивно, вона й надалі покладає надії на міський бюджет («у першу чергу ми сподіваємося на міські гроші»), а про приватні інвестиції говорить нечітко («минулого року вони рвалися сюди, зараз, певно, переглядають»). Схоже на те, що нинішня «Лавра» погано підготувалася до запуску дражливої теми в медіа. Адже жодної чіткої концепції на «круглому столі» не запропонували.
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
У Києві у двох музеях показують виставкові проєкти, які нагадують про колекцію Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка, що була незаконно вивезена російськими окупантами у 2022 році. >>
На виконання рішення суду за позовом прокуратури припинено право приватної власності на приміщення флігеля мецената Івана Терещенка. >>
Понад 2500 мов існує у світі й більшість з них є рідкісними. Деякі мови нескладно вивчити іноземцям. Проста граматика та невелика кількість правил роблять доступними для вивчення такі мови, як англійська, іспанська та німецька. >>
Сьогодні, 20 лютого, минає 138 років від дня народження визначного представника української музичної культури XX століття Василя Барвінського — композитора, піаніста, музичного критика, педагога, диригента, організатора музичного життя. >>
Наша геніальна поетеса і драматургиня була також літературознавицею європейського масштабу. Важливо відзначити, що її філологічні студії вирізнялися як академічністю, так і публіцистичною гостротою. Зокрема, міжнародного звучання набув твір Л Українки «Два напрями в новітній італійській літературі». >>