Ой ти, Галю...

12.08.2010
Ой ти, Галю...

Монумент Незалежності потребує «лікування». (Фото з сайту kievtown.net)

Монумент Незалежності на Майдані важко зарахувати до улюблених пам’ятників киян — столичні мешканці вже встигли охрестити один із наймолодших столичних пам’ятників «Галею на палі». Утім, яка вже не є, а «Галя» стала одним із символів Києва. І цей монумент невдовзі може звалитися долі.

Як розповідає Руслан Кухаренко, голова Управління культурної спадщини міста Києва, проблема в колоні, на якій стоїть фігура. «Колона виглядає міцною, але всередині є металеві конструкції, які іржавіють, та дуже поганий водостік — його потрібно розширювати», — сказав він. За словами Кухаренка, треба замінити гідроізоляцію та зачистити елементи від іржі, а також завершити композицію встановленням карильйону (автоматичного музичного інструмента із дзвонами) та питного фонтанчика.

До речі, з моменту встановлення монумента ремонт не проводили жодного разу. Цього року, за словами пана Кухаренка, гроші на ремонт пам’ятника (500 тисяч гривень) хоч і закладені в бюджеті, але поки не виділені.

Депутат Київради, голова комісії з культури та туризму Олександр Бригинець, також стверджує, що монумент слабший зовні, ніж здається. «Скільки він витримає, не знає ніхто, і якщо не проводити профілактичні роботи, може статися неприємність», — сказав він.

А от автор скульптури Анатолій Кущ упевнений, якого б ремонту не потребував монумент, про критичну ситуацію не йдеться. «Можливо, десь вода стоїть, але цю проблему можна легко вирішити. Основа колони зроблена з нержавіючої сталі, отож іржавіти вочевидь не може, а скульптура — бронзова, із нею теж нічого не може статися», — розповiв «УМ» пан Кущ. За його словами, в монументі Незалежності використано ту саму надійну систему укріплення, що і в «Батьківщині–матері».

«Нас усіх налякав випадок iз пам’ятником засновникам Києва в Наводницькому парку. Однак то була паркова скульптура, яку від початку було зроблено з недовговічних матеріалів. Тут нічого подібного статися просто не може», — каже архітектор.

Утім профілактику, запевняє Анатолій Кущ, проводити треба не рідше, ніж кожні 2—3 роки, а з часу встановлення минуло вже дев’ять. Профілактичний ремонт не завадить зробити й іншим пам’ятникам міста, таким як княгині Ользі та Богдану Хмельницькому.

 

А ТИМ ЧАСОМ...

Монумент Незалежності взагалі приберуть із майдану?

Новий головний архітектор Києва Сергій Целовальник хоче змінити центр столиці й зменшити висотність новобудов. Незадоволений він і монументом Незалежності. Тому цілком імовірно, що згодом iз майдану зникнуть і монумент, і скляні вітрини ТЦ «Глобус», відзначає газета «Сєгодня». Також Целовальник виступає категорично проти зведення 48–поверхової висотки (180 метрів) за готелем «Дніпро» на Європейській площі.

 

ДОВІДКА «УМ»

Монумент Незалежності, центральний елемент архітектурної композиції майдану Незалежності, було встановлено 2001 року. Довжина колони разом зі скульптурою становить 42 метри, а вага дівчини — близько 20 тонн. За твердженнями архітекторів, монумент може витримати найсильніший ураган. Усередині колона має кручені сходи та своєрідний маятник, що гасить коливання від вітру та можливих землетрусів.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>