А у відповідь — тиша
Готельні номери, з вікон яких відкривається панорама Дніпра, ресторани найрізноманітнішого штибу, жива музика, дискотеки — на столичній набережній ще недавно кипіло життя... Погуляти тут — задоволення не з дешевих, але відвідувачів завжди було вдосталь: у плавучих готелях любили зупинятися російські зірки шоу–бізнесу, кияни охоче святкували весілля та корпоративи. Тепер над плавучим столичним «Лас–Вегасом» нависла загроза виселення — прокуратура в роботі ресторанів зафіксувала стільки порушень, що врешті «пустила» їх Дніпром.
Першим у водну мандрівку відправився «Муракамі»: перед виселенням працівники міліції та Київської транспортної прокуратури оточили заклад, від’єднали світло, зрізали синьо–жовтий прапор, відшвартували і відбуксували ресторан від Набережного шосе. Далі був розважальний комплекс «Рівер Палац», який працював біля мосту метро з 1995 року. Працівники прокуратури пояснили свої дії так: у ресторанів відсутні договори на право оренди землі.
Власники ж ресторанів запевняють журналістів, що мають для своєї діяльності всі необхідні дозволи. Зокрема, договори з КП «Плесо», яке опікується водними ресурсами Києва.Отож зауваження прокуратури щодо незаконності перебування ресторанів на причалах є безпідставними. Мовляв, заклади ж розміщуються не на земельних ділянках, а на воді.
Водночас переконатися в наявності необхідних дозволів «УМ» не вдалося: піар–директор «Козирної карти» («Муракамі», «Варенична» і «Хуторець» входять до сім’ї ресторанів цієї компанії) коментарі з приводу конфліктної ситуації не дає. Працівники ресторанів навіть на умовах анонімності також говорити відмовляються. Так само відмовчується і транспортна прокуратура.
Улюблені ресторани Кучми не платили оренду
Тим часом джерело «УМ» у комунальному підприємстві «Плесо» запевняє: заяви власників ресторанів про те, що вони не мають до київської землі жодного стосунку, бо розташовані на воді, є повним абсурдом: «Згідно з українським законодавством, підприємства орендують не воду, а землі водного фонду, куди входять водна акваторія, прибережна захисна смуга, острови і болота. Наприклад, «Рівер Палац» розташований на землях, що перебували у власності Київського річкового порту. «Муракамі» перебував на території, що належить КП «Плесо»... Ще в 90–х роках iз приводу розташування плавучих ресторанів відбулося засідання, ініційоване тодішнім мером Омельченком. До того ресторани не платили за оренду в бюджет ні копійки, у тому числі й «відбуксований» нещодавно «Рівер Палац». Два роки після цього засідання заклади надавали плату за оренду землі КП «Плесо», але згодом кошти надходити перестали. А от дирекція «Муракамі» з «Плесом» узагалі жодного договору не підписала, вони платили тільки за оренду вертикальної стінки Фонду держмайна. А за використання займаної площі весь цей час у бюджет фактично не надходило ні копійки!» — каже фахівець.
За словами експерта, правоохоронні органи вже давно намагалися навести лад у діяльності «ресторанів на воді», оскільки ті завдають величезної шкоди Дніпру: «Річ у тім, що комунікацій, окрім світла, туди провести неможливо в принципі. Тому жоден заклад до каналізації не під’єднаний. І виправити чи якось вплинути на ситуацію до цього часу не вдавалося. Більшість із ресторанів входять до складу мережі «Козирна карта», а вона працювала «під дахом» Леоніда Кучми, бо це були його улюблені місця відпочинку. Добре, що тепер на ці ресторани знайшлася управа. Але, як на мене, насправді тепер мотивація інша — не зробити набережну кращою, а реалізувати чиїсь бізнесові інтереси — на місці старих ресторанів відкрити щось нове і теж дуже прибуткове», — повідомляє джерело «УМ».
Переділ території чи благоустрій?
Офіційної версії влади — для чого відбувається «зачистка» причалу — немає. За словами завідувача кафедри основ архітектури та архітектурного планування Валентина Єжова, жоден проект із впорядкування Набережного шосе поки що не затверджено: «Я як член містобудівної ради можу сказати, що питання про впорядкування набережної стоїть уже кілька років. За цей час було розглянуто багато цікавих проектів, але жоден iз них ми не підтримали». На причалі планували багато чого: від будівництва парків, невисоких закладів відпочинку (аби не закривати панораму Дніпра) до забудови Набережного шосе 7—8–поверховими будинками.
Водночас депутат Київради Олександр Бригинець упевнений, що причин «зачистки території» може бути дві: або справа пов’язана з боротьбою конкурентів і хтось із них зміг домовитися з прокуратурою, або «нова команда» справді готує місця для «своїх людей»: «Якщо подивитися документацію, за якою в Києві будують будинки, працюють компанії, — там обов’язково знайдуться порушення. Те саме стосується і ресторанів, готелів і пароплавів. Але в деяких випадках наша Феміда на це заплющує очі, а іноді починає й реагувати. Коли таке порушення «на руку» владі — вона його не помічає, коли ж заважає — починає демонстративно ці порушення ліквідовувати. У цьому випадку можна припускати, що або прокуратура діє в інтересах конкурентів, які залишаються на набережній, або ці місця планують використовувати інакше. Пам’ятаєте, біля мосту Патона стояв корабель, який постійно горів, там постійно фіксували порушення? Так–от, зараз там побудовано церкву, яку охрестив Володимир, коли приїздив патріарх Кирил. Нині там планують облаштувати купель для хрещення людей... Тому дії влади стосовно будь–чого передбачити неможливо. Тепер подейкують, що на місці одного з ресторанів відкриють банк. Але все це — тільки припущення. Правду дізнатися ми зможемо лише після того, як влада реалізує свої плани».
