«Кондукторе, наливай»

Відповідний регуляторний акт «Про впорядкування реалізації та споживання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів на території Кременчука» днями було затверджено на сесії міськради. Попри те, що згаданому рішенню передувало тримісячне громадське обговорення, не обійшлося без пристрастей і в сесійній залі. Неважко здогадатися, що «підігрівали» їх насамперед заборонні пункти, які «виселяють» спиртне, у тому числі й пиво, з так званих малих архітектурних форм. Тих, які розташовані у парках і скверах або мають вигляд «не прив’язаних» до капітальних споруд ресторанно–кафешного типу літніх майданчиків, лотків і наметів. Аналогічну червону картку одержав і зелений змій, який угніздився у надто близьких (точка відліку — 30 метрів) до житлових будинків, навчально–виховних закладів місцях, а також на зупинках громадського транспорту.

У таких «драконівських» обмеженнях частина кременчужан вбачає лобіювання інтересів власників супермаркетів і найбільших торгових мереж, власне, наступ на малий бізнес. Адже ні для кого не таємниця, що обираючи місце для своєї торгової точки, чимало «дрібних» підприємців орієнтувалися на велелюддя тих же транспортних зупинок. Причому торгівля пивом, різноманітними «молодіжними» напоями була більш ніж суттєвою статтею їхніх доходів. Не кажучи вже про витрати на одержання всіляких дозволів і ліцензій, про які їм міська влада, змінюючи правила гри «на марші», тепер фактично пропонує забути... Тож коли, скажімо, аналогічну заборону торгівлі спиртним на зупинках громадського транспорту ввели в обласному центрі, «протрималася» вона зовсім недовго — під натиском підприємців депутати змушені були її скасувати, мотивуючи такі дії необхідністю «антикризових» заходів: мовляв, інакше ті торговці з десятками робочих місць просто не виживуть...

І хоча в такому «виживанні» немало земляків справедливо вбачають значну частку цинізму, певно, у благородній боротьбі з пияцтвом усе–таки важливо не передати куті меду й не домогтися зворотного ефекту. Під час громадського обговорення згаданого регуляторного акта мер Кременчука Микола Глухов, посилаючись на закордонний досвід, узагалі пропонував заборонити в місті торгівлю спиртним у нічний і, можливо, навіть у вечірній час. Однак проти цього виступили місцеві правоохоронці, нагадавши подібні заборони радянської доби, коли пляшку горілки за значно вищою «нічною» ціною практично цілодобово можна було придбати ледь не в кожного другого таксиста, а «найшановнішими» людьми в місті були місцеві самогонниці...