На «відпочинок» — у 65 років
Фахівці взяли до уваги п’ять сценаріїв розвитку подій. Перший iз них — найбільш песимістичний: якщо залишити усе, як є, через сорок років середня пенсія українця суттєво зменшиться і становитиме не 40% від зарплати, як зараз, а 28%. Розмір пенсійних внесків, які повинні будуть відраховувати підприємства від зарплат співробітників, становитиме 50% (проти нинішніх 35,2%). Другий сценарій передбачає підвищення пенсійного віку лише для жінок (з 55 років до 60) упродовж наступних десяти років. У такому разі 2050 року середня пенсія становитиме 30% від заробітної плати, а розмір внесків підвищиться до 47%.
Третій варіант, який дослідили фахівці, — це збільшення пенсійного віку до 62 років і для жінок, і для чоловіків (на 7 та 2 роки відповідно). У разі обрання такого сценарію, уже 2045 року Україні «світить» вирівнювання кількості пенсіонерів та платників внесків. Четвертий «піддослідний» сценарій передбачає підвищення пенсійного віку до 65 років (на 10 років для жінок і на п’ять років — для чоловіків). Ці новації, які пропонують вводити поетапно (жінкам — упродовж 2011—2031 років, а чоловікам — упродовж 2021—2031 років), можуть «відсунути» момент перевищення кількості пенсіонерів над кількістю платників внесків до 2050 року.
«Антикризовим», тобто найбільш дієвим у нинішній ситуації, фахівці називають п’ятий сценарій. За його умовами, громадяни обох статей також повинні йти на пенсію у 65 років, але впровадження цього варіанта має початися і для жінок, і для чоловіків уже від початку наступного року. У такому разі «експеримент» для жінок закінчиться 2031 року, а для чоловіків — 2021–го. «За допомогою цього сценарію зменшиться кількість «нових пенсіонерів» — тих, хто виходитиме на пенсію впродовж наступних десяти років. Тому саме його ми вважаємо найефективнішим», — каже директор Аналітично–дорадчого центру Блакитної стрічки Марчін Свєнчіцкі.
Реформа неминуча
Україна може піти будь–яким із цих чотирьох шляхів, проте експерти переконують: без кардинальних змін у пенсійній системі нам не обійтися. І одним пенсійним віком обмежуватися не можна. «Солідарна пенсійна система, яка діє в Україні, побудована за принципом фінансової піраміди, — пояснює директор Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України Елла Лібанова. — Її було створено тоді, коли кожне наступне покоління ставало більшим за попереднє. Відповідно, працюючих людей було істотно більше, ніж пенсіонерів. Тоді чисельність людей, які сплачували страхові внески до солідарної системи, давала можливість повністю забезпечити фінансування пенсій».
У 60–х роках минулого століття така система зазнала «збою»: жінки стали народжувати менше дітей, і чисельне заміщення попереднього покоління стало неможливим. «Зараз в Україні п’ятирічних дівчат менше, ніж 75–річних жінок. Тому підвищення пенсійного віку — це єдина можливість урівноважити чисельність платників внесків та тих, хто отримує пенсії. Інакше збалансувати це співвідношення просто неможливо», — переконана Елла Лібанова.
З іншого боку, дуже різко підвищувати пенсійний вік (як, наприклад, у Грузії, де за одну ніч цей показник підняли на п’ять років) не можна, кажуть фахівці. Вони звертають увагу на те, скільки років може прожити людина після виходу на пенсію, адже багато хто з українців може й не дожити до цього рубежу. «В Україні середня очікувана тривалість життя жінок після досягнення пенсійного віку трохи перевищує 23 роки. Цей же показник у чоловіків становить 14 років», — каже пані Лібанова.
«Треба почати із забезпечення гідних умов праці»
Представники владної команди вже виправдовуються: «Українське суспільство має небагатий вибір варіантів реформування пенсійної системи. Будь–які кроки будуть непопулярними, тож нам треба визначитися, чим ми готові жертвувати, — переконаний голова Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Валерій Сушкевич. — Але успішного досвіду впровадження змін до пенсійної системи не має жодна країна світу: де б ці реформи не намагалися зробити, ми лише чуємо про збурення та незадоволення громадян. Тому і нам треба бути готовими до цього».
Водночас представникам влади не зайвим було би врахувати аргументи противників підвищення пенсійного віку. «Упродовж останніх років в Україні значно погіршилися умови праці людей, рівень їхнього життя та здоров’я, тому до «підвищеного» пенсійного віку зможуть дожити далеко не всі, — переконаний голова Конфередації вільних профспілок України Михайло Волинець. — Наші працівники геть незахищені: шахтарів, наприклад, навіть не можуть забезпечити звичайними респіраторами та системами зрошування у шахтах. Заповнивши легені пилом, шахтар за півроку стає інвалідом»...
За словами пана Волинця, погоджуватися на підвищення пенсійного віку може лише одна категорія працівників. «Цього можуть хотіти лише державні службовці. На такій роботі зовсім інші умови праці: це не на полі працювати», — каже він. Крім того, Михайло Волинець нагадує: людей, які досягли поважного віку, не надто хочуть бачити на своїх підприємствах роботодавці. Відповідно, підвищення пенсійного віку може призвести до зростання рівня безробіття, яке й нині, без пенсійної реформи, б’є всi можливі «рекорди». «Тому я вважаю, що зараз не можна підвищувати пенсійний вік: проблему треба вирішувати поступово, — каже пан Волинець. — А починати варто з пропаганди здорового способу життя, захисту працівників та забезпечення гідних умов праці».
Представники політичної партії «Наша Україна» теж проти підвищення пенсійного віку. «Підготовка та підписання меморандуму з МВФ відбулися в якнайбільш принизливий для українців спосіб — за зачиненими дверима і всупереч прямим обіцянкам. Ще не так давно Віктор Янукович заявляв, що збільшувати вік виходу на пенсію явно передчасно: «Зараз ми не маємо морального права це робити. Я на це ніколи не піду». Отже, йдеться про свідомий обман — у тому числі й власних виборців, — заявляє «Наша Україна». — Залишається лише запитати — а де так швидко розтанули розрекламовані мільярди від Харківських угод? Куди поділися передвиборчі обіцянки та принциповість Партії регіонів? Навіщо українцям влада, яка навіть не намагається приховати своє презирство до людей, завдяки яким вона перемогла на останніх виборах?..»
ДО РЕЧІ
Нині на десять осіб працездатного віку в Україні припадає чотири пенсіонери. До 2050 року, якщо пенсійна система залишиться беззмінною, їхня кількість становитиме вісім осіб. Експерти переконують: ця ситуація ускладнюється поширенням неформальної зайнятості, внаслідок чого лише 75% загальної кількості зайнятого населення сплачують пенсійні внески. Тож на десять платників цих внесків зараз припадає дев’ятеро пенсіонерів. За такої тенденції 2025 року людей пенсійного віку стане стільки ж, скільки й платників внесків, а 2050 року пенсіонерів стане на чверть більше, ніж тих, хто сплачує внески.