Отримали сумну звістку: 3 серпня на 77–му році життя відійшла у вічність гідна донька свого багатостраждального тата — Віра Данилівна Калач.
Це ж треба було трапитися такому збігу: вона померла після складної операції саме в той день, коли на шпальтах нашої газети було надруковано матеріал «Тюремний хрест» — про її мужнього батька–українця, в’язня зi 42–річним стажем трьох тоталітарних систем, людину дивовижної долі і стійкості — Данила Лаврентійовича Шумука.
Зранку ми їй дали звістку про публікацію у Красноармійськ. Віра Данилівна щиро подякувала. А через деякий час друзі сповістили, що її не стало. Ось так: планували поїхати на зустріч, а потрапимо, виходить, на похорон.
Віра Данилівна прожила важке життя, але назавжди залишилася вірною своєму батькові, його пам’яті, рідній Україні.
Світла пам’ять про прекрасну жінку, мужню людину, вірну доньку України Віру Данилівну Калач завжди залишиться у серцях тих, хто її знав і шанував, на Донеччині, в Україні, Канаді, без патетики — у білому світі.
* * *
Донецьке обласне відділення товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, обласне товариство імені Олекси Тихого, обласна філія Національної спілки письменників України, обласне товариство імені Гайворонського, редакції газет «Україна козацька» та «Донеччина», донецький музей «Смолоскип» висловлюють щире співчуття з приводу смерті Віри Калач.