1 травня відбудеться п'яте і найбільше в історії ЄС розширення. Спільна європейська сім'я народів прийме 75 млн. мешканців Польщі, Словаччини, Чехії, Угорщини, Словенії, Латвії, Литви, Естонії, Кіпру та Мальти. Населення ЄС зросте до 453 мільйонів.
Після 1 травня важче стане не лише «новачкам», а й «старожилам» ЄС, населення якого зросте на 20 відсотків, а валовий продукт — лише на п'ять відсотків, тобто на стільки, скільки нині виробляє одна Голландія. Від мешканців «старої» Європи не вимагають самопожертв: упродовж перших трьох років кожен мешканець старої п'ятнадцятки повинен буде витрачати зі своєї кишені щороку лише 25 євро на допомогу мешканцям нової десятки. Але навіть цю дрібну суму не можна вважати викинутою на вітер, а швидше, невеликою інвестицією у власне майбутнє. Адже відомо, що Західна Європа старішає, вимирає. Новачки зі Сходу мають мотиви багато працювати, щоб стати на власні ноги. І чи не вони, зміцнівши, сплачуватимуть внески до пенсійних фондів тих, хто тепер допомагає їм?
Захід обливається холодним потом, уявляючи, як мільйони мешканців Сходу вирушать на пошуки роботи до багатших країн, відберуть робочі місця в їх давніх мешканців. Ці побоювання можна вважати марними. Після руйнації Берлінської стіни очікували, що вся Східна Німеччина переселиться на територію Західної. Після знесення «залізної завіси» мільйони голодних східноєвропейців мали вирушити на завоювання ситого Заходу. Заробітчан не буде аж так багато, як тепер лякають, і це будуть переважно молоді, працьовиті та освічені люди, які зароблятимуть на пенсію тим, кого тепер переймає страх. Принаймні економічна віддача від них буде значно вищою, ніж від тих неписьменних вихідців з країн Азії та Африки, які мільйонами потрапляють до Європи через усі можливі легальні й нелегальні шпарини.
Польща до 2013 року має сплатити в союзну касу членських внесків на 20 млрд. євро, але впродовж цього ж періоду отримає від ЄС фінансову допомогу в розмірі 50—70 млрд. євро. Ці гроші мають піти на модернізацію підприємств, сільське господарство чи будівництво доріг. Фірми з західних країн також мають повне право претендувати на участь у цих проектах, тому «стара» Європа таким чином також фінансує і власну економіку. В рамках ЄС фірми з нових країн-членів зможуть отримувати кредити під приблизно п'ять відсотків річних, що стимулюватиме розиток не лише їхніх економік, а й союзної загалом.
1 травня, попри всю свою історичність, не стане для Європи Рубіконом. Раніше заплановане гучне святкування «остаточного об'єднання Європи» в Дубліні вирішено зробити скромнішим. Політики піднімуть келихи вина, люди відгуляють на вулицях на різноманітних ярмарках, спортивних змаганнях, концертах та феєрверках, а у понеділок 3 травня настане такий самий робочий день, що був у п'ятницю 30 квітня. Президент Чехії Вацлав Клаус заявив, що він узагалі не має наміру брати участь у будь-яких урочистостях, бо не бачить для цього приводу. 1 травня буде таким самим символом, що і 1 січня. А після того настануть будні, робота. Бо лише завдяки їй здійсняться мрії новачків про життя, «як у Європі». Хіба що вони ітимуть до цієї мети вже як громадяни Європи.