Згоріло все!

Цьогорічна аномальна спека не тільки псує настрій офісним працівникам, а й здатна серйозно нашкодити сільському господарству держави. Аналітики вже підраховують збитки від урожаю, який сьогодні гине на полях, та прогнозують, наскільки подорожчають восени головні продукти харчування.

«Втрати врожаю внаслідок тривалої спеки неминучі, — заявила начальник відділу агрометеорології «Укргідрометцентру» Тетяна Адаменко. — Річ у тім, що при температурі понад 35 градусів передчасно закінчується вегетація рослин». Тим часом аграрії вже зафіксували до 60 градусів за Цельсієм на поверхні ґрунту. МінАПК вчергове зменшило прогноз врожаю зернових: остання цифра — 42,1 млн. тонн. При цьому аналітики не виключають, що ці дані можуть ще скоригувати у бік зменшення. Торік, нагадаємо, Україна зібрала 46 млн. тонн.

Утiм пшениця — не лідер серед постраждалих культур. «Збирання пшениці вже практично завершено, — пояснив «УМ» аграрний експерт Володимир Лапа. — Натомість під загрозою перебувають соняшник, кукурудза, цукровий буряк, овочеві культури». Більш–менш стійко переносять сонце садові — завдяки глибині кореневої системи. Тетяна Адаменко прогнозує, що українські селяни зберуть кукурудзи на третину менше, ніж планували. З овочів серйозно постраждали огірки, а також «другий хліб» українців — картопля.

Найбільш постраждалий на Тернопільщині наддністрянський регіон — від повені — сьогодні потерпає від сонця. «Картопля гниє, а огірки спеклися, — розповідає наш власкор Світлана Мичко. — Не вродили і помідори: земля покрилася кіркою, і господарі бояться поливати такі грядки. Дуже швидко ростуть бур’яни, за такої спеки боротися з ними вкрай важко».

Українська житниця — Полтавщина — за нормативами, перебуває у так званій зоні ризикованого землеробства. Тому до вибриків погоди тут готові: вчасно коригують прогнози на врожай. На 2010 рік цю цифру зменшили на 26%! «Ранніх зернових зібрали 1,3 млн. тонн, але завдяки пізнім культурам очікують отримати 3,3 млн. тонн, — каже наш кореспондент Василь Неїжмак. — Торік Полтавщина зібрала близько 4 млн. тонн». Тим часом полтавські аграрії згадують про давні технології обробітку ґрунту, якi дозволяють «тримати» температуру до 30 градусів. Для цього треба тільки відмовитися від глибокої оранки та більшості хімічних препаратів.

Тож, незважаючи на спеку, наші селяни мають чудовий стимул для ударної праці — ціни на їхню продукцію нині стрімко зростають. Якщо, скажімо, на початку липня тонна пшениці ІІІ класу коштувала 1100 гривень, то вже наприкінці місяці — понад 1400 грн. Ячмінь iз 650—800 гривень за тонну подорожчав до 1200 грн. А ріпак узагалі побив усі рекорди: із 2700 гривень за тонну подорожчав до 3400 грн. Це небувале явище для ринку, оскільки з початком надходження нового врожаю його вартість традиційно знижується. Тож аграрії, які зуміли зібрати врожай, отримають непоганий зиск. Навіть попри те, що його собівартість цьогоріч зросла.

На думку більшості експертів, надалі зернові тільки дорожчатимуть: на світовому аграрному ринку — справжній ажіотаж, спричинений неврожаями в Європі, Канаді, Аргентині. Але проблемною аграрною зоною номер один у світі стала Росія: через посуху там загинула п’ята частина всіх посівів, а прогноз валового збору наші північні сусіди знизили вже на 8%.

Утiм, що добре для виробників — не завжди корисно для споживачів. Пекарі прогнозують, що хліб подорожчає на 10% — попри всі обіцянки Прем’єр–міністра. Подорожчають огірки, досить суттєво — цибуля. Через проблеми з фуражем і відтак негаразди у тваринництві — зменшення надоїв тощо — м’ясо та молочні продукти коштуватимуть на 10–15% більше. «В іншому випадку селяни вирізатимуть поголів’я», — додав Володимир Лапа. Якщо ж власники корів зможуть протриматися, то будуть винагороджені — вже у серпні, за прогнозами, молоко від селян купуватимуть по 2 гривні за літр, а на підприємствах — до 3,5 грн. Наразі ж виробники прогнозують дефіцит і масово скуповують сухе молоко, яке можна довго зберігати.

А ТИМ ЧАСОМ...

Кабмін умив руки

Уряд скоротив кількість коштів, які виділяються зi Стабілізаційного фонду в 2010 році для агропромислового комплексу, з 2,903 до 1,253 млрд. гривень. На третину зменшена сума для здешевлення кредитів аграріям і майже повністю ліквідована програма часткового відшкодування сiльгоспвиробникам вартості будівництва і реконструкції тваринницьких ферм. Не оплачуватиме держава і створення гуртових ринків сільськогосподарської продукції, обійдуть увагою також і фермерів.