«Золота» молодь

Краще за США і Ямайку

Здавалося чому так радіти, адже Україна — країна з сильними легкоатлетичними традиціями, і дівчата та хлопці просто добре виконали те, чого їх навчили тренери. Проте назвати буденною подію, що сталася недільного вечора на Олімпійському стадіоні у столиці Каталонії навряд чи можна. Наша жіноча четвірка в естафеті 4х100 метрів на фініші показала найкращий час сезону у світі. А це значить, що молоді дівчата, які ще недавно змагалися серед юніорів, можуть бігти краще за зіркові команди США та Ямайки.

Головний внесок у перемогу нашої четвірки зробила Єлизавета Бризгіна. Саме їй тренерський штаб довірив бігти останній етап. Цікаво, що сито кваліфікації наші дівчата пройшли без Лізи — до вирішального забігу українки прийшли з другим кваліфікаційним часом (замість Бризгіної бігла Олена Чебану). Але, за словами Валерія Александрова, склад із Бризгіною на четвертому рубежі «награвався» впродовж року. «Ми знали, що Єлизавета має бігти ще у фіналі 200–метрівки, тому включили її лише на вирішальний бій», — каже Валерій Федорович. І донька уславлених радянських легкоатлетів не підвела. Вона, отримавши паличку другою, пролетіла останній відрізок, як на крилах, і випередила на фініші Крістін Аррон із Франції. Навіть мала час переможно здійняти руки вгору.

Нагадаємо, що напередодні чемпіонату Європи «УМ» через інтерв’ю відкрила Бризгіну–молодшу Україні, впевнилась у чемпіонському характері юного таланту з Луганська. Уже тоді вихованка Володимира Федорця заявляла: на змагання вона їздитиме з однією метою — перемагати. Нагадаємо, Ліза перейшла в дорослу категорію лише недавно — після успіху на командному чемпіонаті Європи.

Щоправда, коли в суботу луганчанка зупинилася за крок від «золота» на двохсотметрівці (тоді несподівано для всіх тріумфувала темношкіра француженка Сумаре, що доти не вибігала й із 23 сек.), згадалися інші слова Лізи — про те, що перемогти темношкірих атлетів дуже важко. На 200 м могло й узагалі не бути медалі — Бризгіна набігла на п’єдестал лише на останніх метрах і взяла «срібло» через фотофініш. Проте, щоб знайти ключ до успіху, Лізі вистачило однієї доби.

Хай там як, але у своїй «коронці» Ліза показала неабиякий результат — зі свого особистого рекорду, встановленого лише два місяці тому, вона зняла 0,3 сек.

Цікаво, що «золото» і «срібло» на цьому самому стадіоні на горі Монтжуїк у 1992 році — через два роки після появи на світ Лізи — вигравала її мама Ольга Бризгіна, олімпійська чемпіонка Барселони у складі команди СНД.

Найкраща нагорода — поїздка на Олімпіаду

Держтренер Александров головним успіхом вважає не сенсаційний результат в естафеті, а загалом удалий виступ молодої команди. «Цей колектив ми створили рік тому, спеціально для Лондонської олімпіади, тому ми задоволені, що саме молодь зійшла на п’єдестал та потрапила до фіналів у своїх дисциплінах. Тренерський штаб вирішив, що саме за результатами континентального форуму на 80 відсотків буде сформовано склад на Ігри–2012» — каже Валерій Федорович в інтерв’ю «УМ». Не дивно, що наші атлети раз по раз перевершували власні рекорди.

Так, з особистим досягненням добіг до «бронзи» Станіслав Мельников на дистанції 400 м із бар’єрами — 49,09 сек.

За себе й того хлопця змагався в секторі для стрибків із жердиною Максим Мазурик. Нагадаємо, що бронзовий призер Олімпіади–2008 Денис Юрченко не зміг пройти навіть ква­ліфікацію. Послідовник Сергія Бубки Мазурик із найкращим своїм результатом у сезоні (5,80 м) дістався срібної нагороди. Думається, що додавала наснаги донеччанину й думка про скоре батьківство — Денисова дружина ось–ось має народити.

Неабиякий бійцівський характер продемонструвала й семиборка Наталя Добринська — вона відразу в чотирьох видах перевершила власні досягнення, хоча випередити чемпіонку світу з Великої Британії Джессіку Енніс на фініші 800–метрівки так і не змогла. «Для нас «срібло» Наталі дорого коштує. Протриматися на піку форми два олімпійські цикли зможе не кожен», — пан Александров радіє хорошій формі олімпійської чемпіонки Пекіна.

Лише Ользі Саладусі для успіху не потрібно було пнутися зі шкіри — краще за неї потрійним на континенті зараз ніхто не стрибає. 27–річна Саладуха — теж із Донецька, до речі.

«У неділю після завершення змагань команду привітали президент НОК Сергій Бубка та президент Федерації легкої атлетики Валерій Борзов. У своєму виступі Валерій Пилипович назвав цю команду олімпійською. Думаю, для них це найкращий подарунок», — підсумував результати єврофоруму віце–президент Федерації легкої атлетики Александров.

«Білий Болт» і першість росіян

Завдяки «прориву» у два останні дні змагань наші піднялися одразу на сьому сходинку медального заліку. До Києва збірна України прибула вчора ввечері.

А першість вибороли росіяни, як і на ЧЄ–2006. Другими, завдяки «хет–трику» 20–річного Крістофа Леметра (100, 200 м та естафета 4х100 м), стали французи. Крістоф — безперечно, головний герой чемпіонату. На першості Франції цього року він став першим із білошкірих спортсменів, який на «сотці» вибіг із 10 секунд (9,98), щоправда, в Барселоні найкращий час не показав. Але й без того юного спринтера, для якого це був перший великий міжнародний старт серед дорослих, охрестили «білим Болтом».