Замість непотребу — ліс

Ми стоїмо на майданчику, де працює техніка, — сюди завозять та розрівнюють землю. «Під нами — чотирнадцять метрів сміття», — каже заступник директора ПМК–45, підрядника робіт із закриття сумського полігону твердих побутових відходів, Віталій Жиленко.

Ця понад шестигектарна площа поблизу села Верхня Сироватка понад два роки тому була чи не полем бою. Село повстало проти завезення сюди сміття, доводячи, що полігон загрожує селу та здоров’ю його мешканців. На дорозі стали загороджувальні пікети. Тим часом обласний центр не мав нового звалища, відходи накопичувалися і почали загрожувати життю міста.

Тоді сумський міський голова Геннадій Мінаєв визнав, що його попередники не дотрималися угод із виконання робіт на полігоні, й пообіцяв провести рекультивацію за всіма правилами, аби Верхня Сироватка не могла пред’явити Сумам жодних претензій.

«Тепер уже й не пригадаємо, коли мешканці села до нас зверталися, — каже заступник сумського міського голови з питань екології та енергозбереження Микола Сотник. — Свої обіцянки місто виконало. Та, знаєте, соромно було б зробити тут погано — подивіться, яка краса навкруги».

Справді, якби не гуркіт машин та не усвідомлення, де ми є, ніщо не нагадало б про те, що стоїмо, власне, на звалищі. Жодних залишків сміття, жодних запахів: технології при закритті полігону дотримані. Два роки він «просідав» під своєю вагою. Потім почався технічний етап рекультивації: над полігоном насипали купол — саме купол, щоб вода могла стікати. «Насип складається з глини, що має висоту 60 сантиметрів — у середньому. Бо, залежно від просідання, подекуди цей шар сягає і півтора метра, — розповідає Віталій Жиленко. — Зверху насипається 20 сантиметрів чорнозему».

Важливим етапом є дегазація. Адже сміття продовжує генерувати газ із значним вмістом метану. Його потрібно видаляти. Зробити це можна двома шляхами: пасивним — коли газ виводиться назовні й спалюється, та активним — коли він збирається у ємності, вивозиться й утилізується. Другий шлях кращий для людей та довкілля, тому міська рада схильна до нього. Але він і дорожчий, що породжує свої проблеми.

Як би там не було, а разом із закінченням засипання полігону, схоже, вичерпав себе й минулий конфлікт. Наразі попереду наступний етап — біологічна рекультивація: насадження трави, кущів. За всіма процесами міські служби мають загалом спостерігати чотири роки. Потім орендована територія буде повернута Сумській районній раді, попередньо її планують використати під заліснення.