Згадали, як тевтонців погнали

Минулої неділі ювілей славної історичної битви, яка відбулася 1410 року поблизу нині польських населених пунктів Грюнвальд і Танненберг, урочисто відзначили й мешканці обласного центру Прикарпаття. Святкування розпочалося на вулиці Грюнвальдській, біля пам’ятника діячам ЗУНР. Дослідники точно не встановили чисельність українських військ, які разом із поляками та литовцями брали участь у знаменитій Грюнвальдській битві, після якої ще довго зализував рани войовничий Тевтонський орден. Проте достеменно відомо, що знаменитій перемозі над зухвалими рицарями посприяли військові підрозділи з Галичини, Поділля, Києва, Стародуба, Луцька та Володимира. Про давніх українських звитяжців сучасникам нагадали копії прапорів українських земель, полки яких 600 років тому билися з тевтонцями. Один із них — білий прапор із зображенням чорної галки — тоді належав «Галицькій хоругві», а в часи незалежності став основою герба Івано–Франківщини.

Розташована у середмісті вулиця Грюнвальдська — одна з найкоротших (менше півкілометра) і найстаріших вулиць обласного центру. Тепер тут зосереджені органи юстиції та судової влади краю. Нинішню назву вулиця отримала у 1908 році, напередодні півтисячного ювілею битви. 1910 року в Станіславі, тобто нинішньому Івано–Франківську, на честь цієї визначної події було встановлено й пам’ятник у вигляді колони, вивершеної скульптурою орла, — розповів «УМ» головний історик міста, кандидат історичних наук Богдан Гаврилів. — Стояв він на центральній алеї в парку, який тепер носить ім’я Тараса Шевченка. У 1943–му монумент підірвали гітлерівці, аби не нагадував про зганьблену честь їхніх предків тевтонців. Я пропонував відбудувати пам’ятник до 600–річчя переможної битви, проте в міській скарбниці не знайшлося коштів».

Завершилося свято в Івано–Франківську концертом художніх колективів міста та дитячою розважальною програмою «Козацькому роду нема переводу».