Гаага дала «добро»

Учора Міжнародний суд ООН оприлюднив свій вердикт у справі про законність проголошення незалежності провінції Косово від Сербії — найважливішій з усіх справ в історії Гаазької Феміди. Будь–який вердикт автоматично ставав серйозним прецедентом у міжнародному праві. І судді постановили: ухвалена в лютому 2008 року парламентом Косова декларація про незалежність не суперечить міжнародному законодавству.

Із проханням про розгляд цієї справи до Гааги звернувся офіційний Белград, який наполягає на тому, що одностороннє проголошення Косовом незалежності суперечить міжнародному праву та є порушенням територіальної цілісності Сербії. Адже після албансько–сербського конфлікту 1999 року, який завершився тим, що Косово перейшло під управління адміністрації ООН і фактичний протекторат військ НАТО, Сербія отримала від США та ЄС гарантії збереження своєї територіальної цілісності.

Але коли парламент Косова в обхід Організації Об’єднаних Націй проголосив незалежність, Вашингтон і Брюссель порушили дане Белграду слово, «виходячи з обставин, що склалися», а не букви міжнародного права. Це спонукало до визнання Косова як суверенної держави ще чимало інших країн. На сьогодні відповідне рішення ухвалили 69 зі 192 держав — членів ООН. Попри те, що серед них немає Росії (у Кремлі категорично заперечують незалежність Косова), саме цей прецедент спровокував Москву до військової інтервенції у Грузію в серпні 2008 року та відторгнення частин її території — Південної Осетії та Абхазії.

Судді Гаазького суду не витримали випробування на мужність. Адже попри те, що прямих юридичних наслідків рішення Міжнародного суду справедливості не матиме, його практичне значення дуже велике. Позитивний для Пріштини вердикт фактично розблокував процес визнання незалежності Косова тими державами, які наразі утримуються від такого кроку або через відданість міжнародному праву, або через наявність на своїй території регіонів із сильними сепаратистськими настроями. Саме остання обставина утримує від визнання Косовського краю окремою державою Іспанію, Кіпр, Румунію (яка підтримує Молдавію, де побоюються створення прецеденту для відділення Придністров’я) та Словаччину (там до сепаратизму схильна угорська меншина на півдні країни). П’ятим членом Євросоюзу, який не визнає незалежності Косова, є Греція.

Рішення Міжнародного суду ООН може призвести до руйнації чинного міжнародного права, дезінтеграції Боснії і Герцеговини, підсилення сепаратистських настроїв каталонців та басків в Іспанії і, не виключено, проросійськи налаштованих мешканців Криму в Україні. Україна також не визнала незалежність Косова.

Та з найбільшим хвилюванням вердикту з Гааги очікували в Пріштині та Белграді. В очікуванні рішення Міжнародного суду в Косово було приведено у підвищений стан готовності 10–тисячний військовий контингент НАТО, а парламент Сербії призначив на вечір надзвичайне засідання.

Напередодні доленосного рішення суду віце–президент Сполучених Штатів Америки Джо Байден прийняв у Вашингтоні косовського прем’єр–міністра Хашима Тачі та запевнив його в повній підтримці США «незалежного, демократичного, цілісного та багатонаціонального Косово». Від імені Білого дому Байден також висловив упевненість, що Гаазький суд виступить на підтримку незалежності Косова.