Михайло Саакашвілі — чи не єдиний президент дружньої держави, якого в аеропорту зустрічали непротокольно. Всі зацікавлені звернули увагу на те, що в понеділок увечері до червоної килимової доріжки, простеленої до трапа рейсового літака (Президент Грузії заздалегідь попередив, що для економії і без того вбогого бюджету країни користуватиметься не персональним літаком, а «звичайним», як прості громадяни), назустріч батоно Михайлу попрямували не перші і навіть не другі люди держави. Президента Саакашвілі зустрічали не особисто Президент, як це інколи трапляється, коли до Леоніда Кучми прилітає надважливий гість, приміром, російський президент Путін, не Прем'єр, не віце-голова уряду, не керівник зовнішньополітичного відомства, а всього лише заступник міністра закордонних справ України. Заступник Єльченко та посол Грузії в нашій державі Григол Катамадзе виглядали доволі сиротливо під час сцени урочистої зустрічі Саакашвілі. В такий спосіб український Президент хотів показати грузинському, що революції — «це погано», бо вони дають поганий приклад опозиціям у інших державах, що ось так, власне, Київ вітає молодих гарячих парвеню при владі.
А біля Маріїнського палацу Михайла Саакашвілі вже зустрічали як годиться, з усіма почестями. Після розмови тет-а-тет обидва президенти мали коротке слово до преси, в якому Л. Д. не проминув нагоди «вщипнути» Саакашвілі, заговоривши про корисність спадкоємності державної політики для наступних поколінь влади, яка (спадкоємність) є безальтернативною для України.
Саакашвілі більше говорив про європейський вектор, яким треба слідувати й Україні, і Грузії, і про необхідність тіснішої і політичної, й економічної співпраці, полем для чого є, зокрема, і ГУАМ. Якщо цьому об'єднанню надати виразнішого європейського спрямування — воно матиме шанс для відродження і розвитку, переконував Саакашвілі, і навіть запропонував як лікар-реаніматор, який, попри все, не втрачає надії, провести у травні саміт ГУАМ у Тбілісі. Загалом упродовж візиту до Києва грузинський президент намагався всіляко підкреслювати свою повагу до «погонів» Леоніда Кучми і лояльність Грузії до легітимної влади в Україні, якою б вона не була. Хто би не був діючим Президентом в Україні, він «виступає найважливішим партнером у міжнародних переговорах», підкреслив Саакашвілі, виступаючи невдовзі в Інституті міжнародних відносин.
У свою альма-матер грузинський президент попрямував відразу після зустрічі з Леонідом Кучмою — в Інституті міжнародних відносин він 13 років тому отримав спеціальність юриста-міжнародника.
На зустрічі зі студентами батоно жартував і відпускав компліменти українською мовою «стільком прекрасним дівчатам», напевно надолужуючи згаяне, адже викладачі й однокурсники Михайла Саакашвілі згадують його як надзвичайно серйозного студента. Та й сам грузинський лідер зізнався, що про кар'єру політика мріяв ще з другого курсу, а «бути політиком означає бути президентом».