«УПЦ готова відновити богослужіння в Софії»
Питання про відновлення богослужінь у Софійському соборі з часу проголошення незалежності порушували кілька разів. Українська православна церква Московського патріархату, якій уже 19 років ніяк не вдається втілити свою мрію в життя, цього разу, схоже, налаштована рішуче. Як свідчать джерела «УМ», листа–звернення від Митрополита Володимира на Банковій отримали місяць тому. У ньому йдеться про відновлення служінь у Теплій Софії (колишня трапезна на території заповідника, що кілька разів реставровувалася і функціонує як музей). Звернення переадресували Прем’єр–міністру.
Однак прес–секретар предстоятеля Української православної церкви Московського патріархату Георгій Коваленко запевняє «УМ», що про такий лист йому невідомо: «Я такого не бачив, — переконує прес–секретар церковників. — Зараз дуже багато говорять про відновлення богослужінь у Софії, але це схоже на інформаційну кампанію, яка має іншу мету... УПЦ завжди говорила про те, що вона готова відновити богослужіння в Софії. На будь–яких умовах музейників. Це й щодо кількості богослужінь та людей, які на них приходитимуть, щодо свічок, звуку, хору. Все інше — інформаційна кампанія».
«Ситуація подібна до тієї, яка склалася в Лаврі»
Тепла Софія, на яку претендує Московський патріархат, побудована у ХVIII столітті. Тут постійно експонують виставку «Архітектура та монументальне мистецтво Києва кінця Х — першої половини ХІ ст». На ній можна ознайомитися з фрагментами мозаїчної підлоги з Десятинної церкви, гробницею княгині Ольги, макетом стародавнього Києва тощо. Стародавніх мозаїк і фресок тут немає, проте навряд чи діятиме музей, якщо відновляться богослужіння.
Олександр Гудима, член партії «Собор», яка вже теж устигла звернутися з листом до Президента і просить ніяких приміщень із території заповідника нікому не надавати, впевнений, що Тепла Софія — перший крок УПЦ, щоб «підібгати» під себе весь заповідник: «Навіть якщо йдеться про Теплу Софію, то прийти на територію і порушити статус Національного заповідника — це не нормальне явище. Ситуація складається подібно до тієї, яка вже є в Печерській лаврі — поглинання заповідника з відверто феодальними наслідками. Зараз російській православній церкві конче необхідно перебрати на себе пам’ятки християнства, до яких належить і Софія. Бо у випадку зростання впливовості Київського патріархату Московський позбавиться своєї значимості. Московський патріархат уже встановив капличку на території Десятинної церкви, «окуповує» Лавру і вже добирається до Софії Київської. Основне завдання церковників — просто «закріпити» за собою найважливіші пам’ятки християнства».
Подібну думку щодо ситуації має і науковець Максим Стріха, колишній заступник міністра освіти та науки: «На жаль, пам’ятки мало важать для церковників. Їх воля — вони б знищили швидко всі фрески, замалювали б їх сучасним розписом... Отже, що буде, якщо Теплу Софію передадуть церкві? Заповідник втратить експозиційні площі. Фактично виставки, присвячені історії давнього Києва, можна організовувати тільки там. А далі почнеться експансія, церква почне зазіхати на інші споруди, поки діяльність заповідника не стане нестерпною, як у Печерській лаврі — там експозиційні площі скоротилися в рази».
«Пошкодження фіксувалися після кожної служби»
Зауваження Гудими і Стріхи доречні. Лавра справді поступово втрачає свій статус заповідника через поглинання її території монастирем. Якщо подібне допустити і в Софії, не виключено, що за кілька років у Києві стане ще на один заповідник менше. Своє занепокоєння, пов’язане з такою перспективою, висловила доктор історичних наук і професор Надія Нікітенко, яка працює в Софії 33 роки. Про наміри проводити на території заповідника богослужіння вона дізналася зі ЗМІ. Пані Надія каже, що подібні розмови вже вели релігійні діячі 20 років тому. Однак владою тоді було створено список пам’яток, що ні за яких обставин не передаватимуться у власність церквам. І Софія лишилася заповідником. Думка про те, що в найстарішому соборі Києва можуть із часом відновити служби, науковця лякає: «Церква, перш за все, піклується про проведення богослужінь. І це її свята справа. А що кажуть священики? «Софія будувалася для того, щоб у ній служили. Чому це заповідник, а не діючий собор?». Це, знаєте, все одно, що ми візьмемо з Ермітажу стародавнє блюдо і скажемо: «Воно ж готувалося для того, щоб із нього їли, давайте і зараз це робити».
Те, що було тисячу років тому, і те, що є сьогодні — зовсім різні речі. Так, наразі ми можемо констатувати, що в Софії чудово збереглася найбільша кількість фресок і мозаїк ХІ століття (три тисячі квадратних метрів фрески і 260 квадратних метрів мозаїк). Але якщо подивитися на їх фотознімки 20–х років, коли тут ішли останні богослужіння, ви побачите, що фрески вкриті кіптявою і мають зовсім інший вигляд. Крім того, порушення і пошкодження тоді фіксували в актах після кожної служби. Наприклад, священики мили у вівтарі руки над стародавньою підлогою. Чи десь оббивали куточки стін. І це зрозуміло: уявіть собі в цьому соборі юрбу під час процесії... Хіба можна зберегти фрески, які знаходяться на рівні людського зросту, в нормальному стані?»
Надія Нікітенко розповідає, що, за даними досліджень, у тому разі, якщо в головному соборі проводитимуть богослужіння, вібраційні навантаження зростуть у 30—40 разів. Це призведе до відшарувань мозаїк, які й без того тримаються завдяки регулярній реставраційній роботі. У такому разі не виключено, що падіння величезних шматків мозаїки може призвести до травмування і навіть до людських жертв.
«Богослужіння не можна проводити без свічок — а це, передусім, забруднення. Не можна проводити без дзвонів — а це, знову таки, вібрація, відшарування, руйнування. Тому я як фахівець, що працює тут уже понад три десятиліття, з повною відповідальністю можу сказати, що коли богослужіння поновлять, це буде колосальною шкодою для Софії. А священики, передусім, люди. І ми мусимо зберегти цю пам’ятку для наших нащадків», — каже Надія Нікітенко.
«Роботи і без того вистачає»
Головний художник–реставратор заповідника Анатолій Остапчук теж категоричний стосовно повернення священиків у Софію. За його словами, і без богослужінь працювати доводиться немало: постійно відстає тинк, здувається і відпадає фарба, осідає пил. Якщо ж проходитимуть богослужіння — боротися з руйнацією пам’яток буде важче і дорожче. А фінансування реставраційних робіт уже цього року стало проблемним. Остапчук наводить приклад: «Далеко ходити не треба — у Володимирському соборі, де проходять богослужіння щодня, кіптява настільки вкрила живопис, що він став сірим. Я працював там кілька разів. Коли відмивали забруднення, живопис ставав насиченим, а за кілька років знову сірів».
Судячи з усього, Президентові і Прем’єр–міністру листів–звернень для опрацювання на найближчий час вистачить. Із проханням почергово проводити служіння у Софії до найвищих українських чиновників звернулася Українська православна церква Київського патріархату. І з ним можна ознайомитися на офіційному сайті церкви. Однак отець Георгій уже встиг висловити думку, що віруючі не готові до такого чергування, і, доки церкви не об’єднаються, про службу в одному храмі не може йтися. Схоже на те, що Московський патріархат просто хоче мати, так би мовити, монополію на користування заповідником. Чи він її отримає? Враховуючи те, як діє влада сьогодні, і якої пасивної позиції тримається ЮНЕСКО та інші організації—захисники історичних пам’яток, швидше, так, аніж ні.
