Американці не в захваті від діяльності президента Барака Обами, але досі його люблять і не відчувають ностальгії за попереднім президентом Джорджем Бушем. Такими є результати опитування громадської думки, проведені на замовлення американського тижневика «Тайм». Згідно з ними, чинного президента підтримують 53 відсотки опитаних американців, а його попередника — лише 33 відсотки. Крім того, дві третини опитаних покладають відповідальність за теперішню економічну кризу саме на Буша.
Ці дані суттєво різняться з результатами спільного соціологічного дослідження газети «Вашингтон пост» і телеканалу Ей–Бі–Сі Ньюз, оприлюдненими 13 липня. Це опитування показало, що Обамі цілком або повністю не довіряють уже 60 відсотків американців (нагадаємо, одразу після вступу на посаду Бараку висловлювали довіру 63 відсотки громадян США).
Та навіть симпатизуючи Обамі й схвалюючи його закордонну політику, американці вважають, що він не зовсім вдало справляється з виведенням країни з кризи. Зокрема, респонденти обох опитувань критично оцінили реакцію і практичні дії Обами щодо витоку нафти в Мексиканській затоці та еміграційну політику його уряду.
Падіння довіри до президента може стати причиною поразки демократів на осінніх виборах до Конгресу. Експерти передбачають, що Демократична партія може втратити більшість принаймні в одній із палат парламенту.
А тим часом британська газета «Таймс» запевняє, що Європейський Союз розчарований станом відносин з адміністрацією Барака Обами. «Вони складаються не так добре, як могло б бути», — цитує видання голову Єврокомісії Жозе Мануеля Баррозу. Очевидно, до такого висновку Баррозу спонукала серія непорозумінь між ЄС та США у важливих питаннях стосовно шляхів виходу з економічної кризи, ставлення до глобального потепління та реформи світової торгівлі. Розчарування є обопільним. Вашингтон вважає, що переговори з Європою з багатьох важливих питань ускладнені, оскільки ЄС надалі «не має чіткого апарату з ведення закордонної політики», зазначає «Таймс».
Проте в окремих куточках Старого Світу в нинішньому президенті США не лише не розчарувалися, а вважають його «своїм у дошку». Як повідомляє інтернет–портал Swissinfo.ch, Барака Обаму проголосили почесним громадянином швейцарського села Рід–бай–Керцерс, розташованого в кантоні Фрібург. Дослідивши генеалогічне дерево Обами з боку матері, швейцарські архівісти виявили, що дід американського президента в сьомому поколінні Ганс Гуткнехт народився 1692 року в Рід–бай–Керцерсі й був хрещений у сусідньому селі Мюртен. Автентичність знайдених документів підтвердив кантональний архів у місті Фрібург.
Як запевнив присутній на прес–конференції посол США у Швейцарії Дональд Беєр, це відкриття Обаму зацікавить. Сертифікат про почесне громадянство та документи про швейцарське походження президента США було відіслано до Білого дому дипломатичною поштою.
А ТИМ ЧАСОМ...
Конгрес США ухвалив і передав на підпис президенту закон про реформу банківської системи — найбільшу реформу фінансового сектору країни з часів Великої кризи 1930–х років. Цей документ обсягом 2300 сторінок покликаний запровадити більш жорсткі засади регулювання діяльності фінансових інституцій та обмежити рівень ризиків у банківській діяльності.