Учора на світанку в аеропорту Тегерана було незвично людно: журналісти, представники влади та родичі зустрічали рейс із Катару, яким прилетів новий герой Ірану — 32–річний фізик–ядерник Шахрам Амірі. У червні минулого року вчений безслідно зник під час паломництва до священного міста Мекка. А минулого понеділка несподівано з’явився в посольстві Пакистану у Вашингтоні і попросив надати йому політичний притулок.
За словами Амірі, його викрали в Саудівській Аравії спецслужби США. Мовляв, під час паломництва до іранця під’їхав мікроавтобус із нібито прочанами, які запропонували його підвезти. Але замість прочан у машині виявилися агенти з пістолетами. За інформацію про іранські ядерні програми та співпрацю в пропагандистській діяльності проти Ірану Шахраму, за його словами, запропонували 50 мільйонів доларів.
Одразу після повернення на батьківщину Амірі організував прес–конференцію, на якій розповів: «Упродовж перших двох місяців агенти ЦРУ піддавали мене потужному моральному тиску та психологічним тортурам. І мені дуже дивно, що держсекретар США, яка повинна захищати права людини, заявила, ніби я перебував у США з власної волі. Я маю докази того, що не був вільним. Мені не дозволяли телефонувати будь–кому, я постійно перебував під охороною озброєних агентів ЦРУ». Також, стверджує вчений, американці погрожували, що передадуть його Ізраїлю.
Держсекретар США Хілларі Клінтон відкинула всі звинувачення Амірі. Водночас деякі американські ЗМІ з посиланням на свої джерела припускають, що американська влада отримала від іранця всю інформацію, яка її цікавила, а тоді відпустила вченого, щоб відвернути загрозу від його родини. Газета «Вашингтон Пост» повідомила, що ЦРУ заплатило Амірі за таку інформацію 5 мільйонів доларів, але заблокувало його банківський рахунок після того, як він вирішив повернутися до Ірану. Газета стверджує, що співпраця Шахрама зі ЦРУ почалася ще до поїздки до Мекки та ймовірного викрадення. Сам фізик заявляє, що його наукова діяльність не мала жодного відношення до іранських ядерних програм, оскільки працював він у Промисловому університеті Малека Аштара — відкритому цивільному закладі.