Крипта віків

Церква святого Миколая на Аскольдовій могилі не височіє золотоверхими банями, як «помітніші» архітектурні пам’ятки столиці, але відіграє велику роль у житті киян. Учора в греко–католицькому храмі відбулося урочисте посвячення крипти — підвального приміщення, яке стане місцем відправлення поминальних Богослужінь, молитов за святого Аскольда й інших святих та мучеників церкви. Урочисто відчинив двері в крипту владика Йосиф (Мілян), помічник глави УГКЦ, Блаженнійшого Любомира (Гузара). «Посвяченням оновленої крипти Аскольда наша громада розпочинає святкування хрещення Аскольда», — радіє з цієї нагоди настоятель церкви святого Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі Ігор Онишкевич.

Як зазначається у прес–релізі з нагоди цієї події, достеменно відомо, що 18 липня 860 року флотилія русинів на чолі з князем Аскольдом під час походу на Візантію зазнала розгромної поразки. Вона й стала для Аскольда поштовхом до прийняття християнства. Завдячуючи просвітителям Кирилу та Мефодію, Аскольд хрестився іменем Миколая і був коронований Папою на царство.

860 рік історики одностайно визнають як початок творення державності Руси–України та її дипломатичної діяльності, адже тоді було укладено договір миру та любові з Візантійською імперією. «Є здогадки, що на цій горі був похований Аскольд, перший київський князь, який заговорив про християнство на Русі. Тому цей храм має зайняти таке ж важливе місце в історії українського народу, як, наприклад, Корсунь — місце хрещення Володимира», — каже Ірма Тоцька, історик–мистецтвознавець, консультант із відновлення крипти.

А художник і архітектор Олександр Ва­зіянов, який три роки працював над оздобленням крипти, каже: «Робота була надзвичайно важкою, оскільки, за задумом, крипта мала бути розписана на зразок тих, що були ще в XII столітті. Але, визнаю, праця в приміщенні, де над тобою чути людські молитви, є справою духозбагачувальною».

Софія КОЧМАР