Позавчора до Конституційного Суду надійшло подання 252 народних депутатів, які просять перевірити зміни до Конституції від 2004 року на відповідність Основному закону. Ідеться про політреформу, ухвалену законом № 2222–IV 8 грудня 2004 р. «Три перших прізвища в поданні, а зазвичай вони і є авторами, — це Комар, Забарський та Горенко», — повідомили «Українській правді» у прес–службі КС. Усі троє є депутатами від Партії регіонів.
Як відомо, конституційна реформа змінила форму правління від президентсько–парламентської до парламентсько–президентської, що суттєво звузило повноваження Президента. Тепер Віктор Янукович і його команда прагнуть повернути владні повноваження, які були в глави держави за часів Леоніда Кучми.
Теоретично це можна зробити в три способи. Перший — через нові зміни Конституції. Для цього потрібно зібрати 300 голосів у парламенті. Відтак відбувається посилене рекрутування «тушок» зі складу опозиційних фракцій, політичні та відверто комерційні торги з можливими союзниками за їх перехід у коаліцію. Один з останніх прикладів — звільнення крісла на чолі МНС для Віктора Балоги, котрий має у Верховній Раді групу з десяти депутатів. Цей спосіб більш легітимний, але більш затратний і тривалий, а, можливо, навіть нереальний, адже вирішальна частина опозиції продаватися не збирається, принаймні поки що.
Другий спосіб — всеукраїнський референдум про скасування політреформи–2004. «Регіонали» пропонують провести його в один день із місцевими виборами — 31 жовтня. Є велике питання щодо легітимності такого шляху, а також сумніви щодо можливості підготувати референдум у стислий термін.
І ось «Регіони» пропонують третій спосіб повернення «кучмівських» обширів влади — найпростіший для них. Через Конституційний Суд, який днями очолила «своя людина» — юрист із Макіївки Анатолій Головін. Цей шлях виглядає як найменш легітимний, адже в 2004 році КС схвалив політреформу, і не зрозуміло, на яких підставах він має тепер її скасовувати. Але, як можна було не раз пересвідчитися, у владній вертикалі Януковича можливо все. Навіть із нинішніми, «скромними» повноваженнями Президента.