За невтомною головою — ногам горе

15.07.2010

Практично тричі обігнув нашу Землю по екватору відомий київський журналіст Микола Хрієнко в рамках дослідницького проекту «Українці за Уралом». Мандрівник днями повернувся з Російської Федерації, а вчора зустрівся із колегами–журналістами на прес–конференції.

Микола Хрієнко каже, що метою цього проекту було дослідити нинішнє життя українців за межами рідної землі. Дізнаватися про це життя–буття довелося з 30–кілограмовим рюкзаком за плечима, часто навіть пішки.

«Я переконаний, що людина повинна все більше часу проводити на ногах. Бо Бог створив її для того, щоб вона або доганяла ворога чи звіра, або втікала від нього», — каже мандрівник.

Результатом його пішого походу за Урал стали публікації в пресі, роботи на радіо, фільми. «Українці — то така нація, що вміє працювати, — ділиться своїми враженнями журналіст. — За Уралом багато наших людей добилися високих постів: і в російській міліції, і в інших сферах життя. Але я не збираюся ідеалізувати земляків, бо дехто банально спився... Після розвалу Союзу кордо­ни були відкриті: люди в пориві щастя поверталися на батьківську землю, але побачивши, яка тут ситуація, розчаровано їхали назад. Не думаю, що ми повинні їх за це звинувачувати, адже там вони зберігають українські традиції, навіть чорнобривці саджають. А які то співучі люди — аж дух перехоплює! Коли наш хор із сорока осіб заводить Шевченкове «Реве та стогне Дніпр широкий», то весь зал піднімається, незалежно від національності. Ось така енергетика!»

Софія КОЧМАР

 

ДОВІДКА «УМ»

Під час першого етапу проекту «Українці за Уралом» (із липня 2004 року по лютий 2005–го) Микола Хрієнко подолав від Києва через Урал, Алтай, Хакасію, Якутію, Колиму й Чукотку до селища Уелен і мису Дежньова 27 тисяч кілометрів, а з дорогою назад, в Україну, всі 40 тисяч км. Під час другого етапу (з червня по жовтень 2007 року) журналіст зібрав матеріал про життя наших земляків на Камчатці, Сахаліні, Командорських і Курильських островах, пройшовши до кінцевого пункту острова Кунашир і назад до Києва 33 тисячі кілометрів. Третій етап протяжністю 45 тисяч кілометрів складався з двох частин. Перша пролягала від селища Уелен до міста Білібіно на Чукотці (квітень–липень 2009 року), а друга частина проходила від Білібіно до Мурманська (березень–червень 2010 року).

  • «Як тебе не любити, Києве мій!»

    Щорічно в останній тиждень травня жителі столиці святкують День міста. Свято чекатиме буквально на кожному кроці y центрі міста, адже цього року програма заходів нараховує 35 різних художніх, культурно-освітніх і спортивних подій. >>

  • Кровна залежність

    У жінки, яку покусали собаки в Миколаєві, медики діагностували гостру крововтрату і хронічний сепсис, який є прямою загрозою для життя. Їй терміново потрібно кілька сеансів переливання крові. Лікарі просять усіх небайдужих городян надати допомогу і здати кров. Нагадаємо, потерпілій через отримані травми ампутували праву руку. >>

  • «По-моєму, чувак, нас кинули»

    Невідомий нещодавно виманив майже 40 тисяч грн. за уявне пальне у 67-річного фермера із Золочівського району Львівщини. З цього приводу ошуканий чоловік звернувся в поліцію. >>

  • Конвеєр репресій

    Учора в Сімферополі й Алупці окупованого Криму відбулися чергові обшуки у будинках кримських татар. За словами адвоката Еміля Курбедінова, у більшості випадків, затриманих людей у масовому порядку відвозять до так званого «Центру «Е» у місто Сімферополь (центр боротьби з екстремізмом при МВС Росії). >>

  • «Херсон» наснився

    У ватажка терористичної «ДНР» Олександра Захарченка вочевидь сталося сезонне психічне загострення. Інакше, як пояснити його чергове словоблуддя: мовляв, бойовики «можуть претендувати на Херсонську область й інші населені пункти». >>