Практично тричі обігнув нашу Землю по екватору відомий київський журналіст Микола Хрієнко в рамках дослідницького проекту «Українці за Уралом». Мандрівник днями повернувся з Російської Федерації, а вчора зустрівся із колегами–журналістами на прес–конференції.
Микола Хрієнко каже, що метою цього проекту було дослідити нинішнє життя українців за межами рідної землі. Дізнаватися про це життя–буття довелося з 30–кілограмовим рюкзаком за плечима, часто навіть пішки.
«Я переконаний, що людина повинна все більше часу проводити на ногах. Бо Бог створив її для того, щоб вона або доганяла ворога чи звіра, або втікала від нього», — каже мандрівник.
Результатом його пішого походу за Урал стали публікації в пресі, роботи на радіо, фільми. «Українці — то така нація, що вміє працювати, — ділиться своїми враженнями журналіст. — За Уралом багато наших людей добилися високих постів: і в російській міліції, і в інших сферах життя. Але я не збираюся ідеалізувати земляків, бо дехто банально спився... Після розвалу Союзу кордони були відкриті: люди в пориві щастя поверталися на батьківську землю, але побачивши, яка тут ситуація, розчаровано їхали назад. Не думаю, що ми повинні їх за це звинувачувати, адже там вони зберігають українські традиції, навіть чорнобривці саджають. А які то співучі люди — аж дух перехоплює! Коли наш хор із сорока осіб заводить Шевченкове «Реве та стогне Дніпр широкий», то весь зал піднімається, незалежно від національності. Ось така енергетика!»
Софія КОЧМАР
ДОВІДКА «УМ»
Під час першого етапу проекту «Українці за Уралом» (із липня 2004 року по лютий 2005–го) Микола Хрієнко подолав від Києва через Урал, Алтай, Хакасію, Якутію, Колиму й Чукотку до селища Уелен і мису Дежньова 27 тисяч кілометрів, а з дорогою назад, в Україну, всі 40 тисяч км. Під час другого етапу (з червня по жовтень 2007 року) журналіст зібрав матеріал про життя наших земляків на Камчатці, Сахаліні, Командорських і Курильських островах, пройшовши до кінцевого пункту острова Кунашир і назад до Києва 33 тисячі кілометрів. Третій етап протяжністю 45 тисяч кілометрів складався з двох частин. Перша пролягала від селища Уелен до міста Білібіно на Чукотці (квітень–липень 2009 року), а друга частина проходила від Білібіно до Мурманська (березень–червень 2010 року).