Сонце світить просто в очі

Це тільки взимку здається, що літо — найтепліша, найсонячніша, а тому найпрекрасніша пора року. А коли доходить до справи, з’ясовується, що це ще й час теплових ударів та різноманітних опіків — від банальної облізлої шкіри на спині до серйозних уражень сітківки. Лікарі–офтальмологи розповіли «УМ», що кожної осені до них масово звертаються пацієнти зі скаргами на погіршення зору. У когось «розмивається» зображення, у когось — очі болять, наче туди хто пісочку насипав, а хтось ніяк не може позбутися темної плями посеред отриманого зображення. І дуже часто з’ясовується, що ці симптоми — результати кількамісячної роботи «скаженого» сонця та відсутності нормального захисту очей від шкідливого випромінювання. Чому так трапляється і що з цим робити?

Сонячні «удари» по очах можуть призвести до сліпоти

Око — дуже складний і тендітний орган, який не любить агресивного впливу зовнішнього середовища. Причому агресивний вплив — це не тільки боксерський удар чи бризка розпеченої олії, а й такі зовні непомітні речі, як занадто сухе повітря в приміщенні (при якому пересихає слизова оболонка й відкриваються «вхідні ворота» для мікробів) чи вплив шкідливих ультрафіолетових променів (коли процес може дійти навіть до незворотної сліпоти). Проблема полягає в тому, що ми не бачимо шкідливого випромінювання, адже, на відміну від блакитного чи жовтого кольорів, ця частина спектру — невидима для людини.

За словами доцента кафедри офтальмології Національного медичного університету імені Богомольця, кандидата меднаук Оксани Вітовської, найбільш небезпечною є короткохвильова частина сонячного спектра — випромінювання А, В, С. На щастя, найстрашніші промені С затримує озоновий шар планети, тож вони практично не доходять до поверхні Землі. Промені А та В частково усуває стратосфера, але вони все ж таки долітають до нас у чималій кількості.

Лікарі кажуть, що сонячні «удари» по очах можна умовно поділити на гострі та хронічні. Перші, пов’язані з недовготривалим, але сильним випромінюванням, можуть призвести до глибоких опіків сітківки й подальшої втрати зору. Найбільше таких пацієнтів українські офтальмологи приймали у період сонячного затемнення. Тоді багато дорослих і дітей спостерігали за цікавим астрономічним явищем через підкопчені скельця, пластини використаних комп’ютерних дискет, пивні пляшки й інші саморобні пристрої. Люди не здогадувалися, що більшість цих пристосувань насправді не захищають око від шкідливих променів, а лише створюють ілюзію захищеності. Були й такі унікуми, які розглядали сонячний диск так, ніби читали книгу, — неозброєним оком. Як результат — невдовзі після затемнення в офтальмологів різко додалося роботи. Українці приходили до лікарень із ретинальними опіками. Випадки були настільки промовистими, що на цю тему на кафедрі офтальмології навіть було захищено дисертацію.

Інший вид ураження шкідливим ультрафіолетом — хро­нічний, коли людина регулярно отримує невеличкі порції шкідливого світла. Процес зазвичай розтягнутий у часі, тому не настільки помітний для людини. Але від того — не менш небезпечний.

«Літо, яскраве сонце. Якщо люди багато часу проводять на вулиці та не користуються сонцезахисними окулярами, то поступово «накопичують» проблеми з очима, — каже пані Вітовська. — Ці промені запускають цілий каскад біохімічних реакцій, які призводять до перекисного окислення ліпідів та утворення вільних радикалів. Якщо в організмі збережений нормальний антирадикальний захист (або завдяки власному імунітету, або завдяки вживанню вітамінів, мікроелементів, які надходять з продуктами), це не так небезпечно, відбувається нейтралізація негативного впливу. Але в більшості сучасних людей цей захист підірваний безліччю чинників. Це божевільне зорове навантаження від надмірного перегляду телепередач, роботи за комп’ютером, впливу галогенових джерел світла, читання, письма; нераціональне харчування, куріння, алкоголь, стреси. Люди не відпочивають, скільки треба, дихають забрудненим повітрям, п’ють неякісну воду. Цей комплекс факторів негативно впливає на очі. І шкідливий ультрафіолет нерідко стає пусковим механізмом для початку дегенеративних змін у сітківці, що призводить до погіршення і навіть незворотної втрати зору».

Біля води — подвійна небезпека

Фахівець зазначає, що «сонячні» ураження супроводжуються набряками повік, відчуттям піску в очах, сльозотечею, почервонінням. Також може виникати погіршення зору, викривлення прямих ліній (коли пацієнт дивиться на пряму, а бачить криву), погіршення сприйняття кольорів. Іноді праве і ліве око сприймають один і той самий предмет як різний за розмірами. Ще в полі зору може з’явитися темна цятка чи пляма, яка нікуди не зникає, незалежно від того, на що людина дивиться. А часом хворий навіть не може точно сформулювати скаргу: мовляв, щось не так, відчуваю якийсь дискомфорт. «Починаєш перевіряти, а в пацієнта одне око бачить на 100%, а на другому гострота зору знизилася до 0,3 (тобто око бачить лише на 30%), у полі зору випадіння, набряк сітківки в центрі, — каже Оксана Вітовська. — Зображення надходить, але мозок не може нормально злити ці картинки в єдине ціле. А людина не розуміє, що з нею. Не дивно, що їй некомфортно. До речі, необхідно зауважити, що контролювати зір самостійно необхідно окремо на кожному оці, оскільки високий зір на одному оці може маскувати початкове зниження зору на іншому».

Тому, шановні читачі, якщо ви помітили в себе бодай один із цих симптомів, вам необхідно терміново звернутися до лікаря–офтальмолога, не чекаючи більш серйозних ускладнень. А щоб запобігти такому ураженню очей, обов’язково користуйтеся сонцезахисними окулярами. І не лише в сонячну погоду, а й тоді, коли небо затягнуте хмарками. Бо навіть того ультрафіолету, який потрапляє крізь хмари, вистачає, щоб спричинити ураження сітківки. Крім того, не треба забувати про підступність відбитого випромінювання. Чому в людини, яка відпочиває на березі водойми в літній день, досить швидко починають боліти очі? Причому не рятує ані парасолька над головою, ані панама чи кепка... А тому, що, за елементарними законами фізики, сонячні промені відбиваються від водної поверхні, тож під певним кутом можуть «залетіти» під парасольку, просто в очі. Оскільки відблиски на воді мають таку саму пошко­джуючу дію, що й пряме світло, очі болять і вимагають захисту. Треба знати, що перебування біля води, читання без захисних окулярів у яскравий сонячний день — подвійна небезпека.

Вибір окулярів: очі розбігаються

При виборі справжніх сонцезахисних окулярів треба пам’ятати, що далеко не всі вироби із затемненими лінзами підпадають під цю категорію. Так, сьогодні в Україні дуже популярні вуличні розпродажі окулярів по 20—35 гривень. Люди (особливо молодь) нерідко набирають по кілька пар — під різний одяг, сумочки, взуття, щоб не ходити в одному й тому ж. Головний критерій вибору — «наскільки мені личить ця форма» і «щоб недорого». Спеціалісти кажуть, що за такі гроші можна придбати тільки підробку під сонцезахисні окуляри — аксесуар, який замість спеціального напилення з УФ–фільтром покритий шаром звичайної темної фарби. Найгірше, що ця підробна «краса» псує людям зір та збільшує ризик виникнення катаракти, фотокератиту, дегенерації сітківки. Як? А дуже просто!

«Зіниця працює як діафрагма фотоапарата і певною мірою виконує захисну функцію — обмежує той потік світла, який потрапляє на сітківку, — пояснює пані Вітовська. — У темряві зіниця рефлекторно розширюється. Відповідно, кількість променів, які потрапляють на сітківку (зокрема, і шкідливих) теж збільшується. Якщо надворі справді звечоріло, це не становить жодної загрози. А якщо око «надурили» неякісними темними лінзами, воно розширюється там, де, навпаки, треба звести світловий потік до мінімуму. Отже, сітківка отримує всі види небезпечних випромінювань по повній програмі. Це все одно, що закапати комусь в очі препарат, який розширить зіниці, і випустити людину гуляти під палючим сонцем. Тому краще взагалі ходити без темних окулярів (тоді зіниця принаймні пропускає до сітківки значно вужчі потоки світла), ніж «убивати» зір дешевою підробкою».

«Тому людина, яка дійсно береже своє здоров’я, ніколи не буде купувати на розкладках окуляри сумнівної якості, — продовжує наша співрозмовниця. — Людина має звернутися до спеціаліста й підібрати сонцезахисні окуляри в «Оптиці» чи іншому магазині, який має відповідну ліцензію та сертифікати на продукцію. Там вам гарантують якість товару, а які гарантії можуть бути на точці біля виходу з метро, яка сьогодні є, а завтра її немає?

При виборі сонцезахисних окулярів треба, по–перше, звертати увагу не на їхній дизайн чи кількість стразів на оправі, а на якість оптичної системи. На лінзах є певне маркування — символи, які можуть свідчити про відповідність продукту європейським стандартам, про ступінь захисту очей від ультрафіолетових променів тощо. Наприклад, якщо ми бачимо маркування «UV95%», це означає, що лінзи поглинають 95% небезпечних ультрафіолетових променів, які можуть уразити сітківку. Це міжнародний стандарт для сонцезахисних окулярів загального призначення. А символи «UV400» означають, що лінза не пропускає до ока всі промені з довжиною хвилі менше 400 нанометрів (сюди потрапляють усі ультрафіолетові промені А, В, С). Якщо таких чи аналогічних маркувань не буде, то взагалі незрозуміло, чи лінзи справді захищають від ультрафіолету, чи просто зменшують природну яскравість світла.

По–друге, для захисту очей від сонця важливо, щоб не було бокового засвічування. Бо частина променів, які потрапляють збоку, відбиваються від внутрішньої поверхні окулярів і все одно потрапляють в око. Тому широкі окуляри набагато корисніші від аксесуарів із маленькими лінзами.

По–третє, краще вибирати окуляри із так званим покриттям антивідблиску, яке часто застосовують у відеокамерах, фотоапаратах, правильно затонованих вікнах машин. Адже відблиски, які виникають на поверхні скла внаслідок різної кривизни заломлення і різної відбивної здатності, зменшують чіткість зображення, «ріжуть» очі. Спеціальне напилення покращує якість «картинки» й усуває ці небажані ефекти».

ВАЖЛИВО!

Офтальмологи наголошують: захворювання очей легше попереджувати, ніж лікувати. Адже втрата зору внаслідок деяких уражень (наприклад, дегенеративні захворювання сітківки, глаукома) є незворотними. І тоді людина вже готова на все що завгодно, ладна купувати медикаменти за будь–які гроші, але повернути зір не вдасться, можна тільки намагатись зберегти те, що є. Тому людям треба звертатися до лікаря навіть при найменших скаргах, які можуть бути початковими ознаками очної патології, не займатися самолікуванням і раз на рік обов’язково проходити обстеження в окуліста. Здоровий спосіб життя, повноцінне харчування, правильний режим зорового навантаження, регулярні візити до офтальмолога та контроль функцій, знання про профілактику уражень – ось шлях для збереження очей здоровими.